"Максимум коржик із води й борошна". Жителі окупованих Олешок розповіли, що їдять
Олешки зруйновані обстрілами РФ
Скріншот: 34 бригада Морської Піхоти "Борисфен" / X
Жителі окупованих країною-агресором Росією Олешок Херсонської області, де залишається понад 6 тис. людей, із кінця травня потерпають від голоду – тоді востаннє відбулося постачання продуктів. Зараз вони готуються до важкої зими без світла, газу й пального. Про це 18 вересня написало DW.
Начальниця Олешківської міської військової адміністрації Тетяна Гасаненко розповіла виданню, що ситуація в місті критична. "Це не те що можна назвати голодом, це треба називати голодом", – додала переконана посадовиця.
Гасаненко показала виданню фото страви від місцевого жителя, яку він назвав "олешківським борщем". Його приготовано з останніх запасів – п'ятьох картоплин, буряка, помідора, цибулини, кабачка і спаржі. Щоб зробити борщ поживнішим, чоловік додав туди ячну крупу і два яйця. "Сьогодні в нас делікатес у борщі. Мати виміняла 2,5 кг цукру на 10 яєць. Капусти там теж немає, але ще є спаржа. Кабачок і спаржа дуже виручають зараз", – написав чоловік.
За словами посадовиці, такі повідомлення їй надходять щодня. "Люди хочуть, щоб їм дали якусь надію. Але надії нема", – заявила Гасаненко.
Інша жителька в інтерв'ю DW, із якою зідзвонюються опівдні, розповіла, що "ще не їла" і "максимум", що в неї сьогодні буде, – це "коржик із води й борошна, бо ще трохи лишилося". "Намащу його яблучним повидлом, зроблю чай без цукру. Та й усе", – сказала жінка. Вона намагається згадати, коли востаннє їла м'ясо, – "мабуть, на Новий рік".
Жінка, як розповідає ЗМІ, живе в покинутому будинку, куди переїхала із власної квартири, зруйнованої обстрілами росіян. У місті вже давно немає світла й газу, а вода – лише зі свердловини.
За її словами, містяни виходять на вулицю лише із 7.00 до 9.00. Вони збираються на базарі обміняти або продати продукти із власних запасів, а також дізнатися новини. "Сьогодні були пару кабачків – 1 тис. руб. за 1 кг. Це, грубо кажучи, 500 грн. Мішок борошна хтось виніс – мабуть, збирається виходити з міста. Продав за 200 тис. руб., це десь $2 тис! Щоб ви розуміли, які тут не те щоб ціни, а критична ситуація. Бо ці гроші – просто папірці", – розповіла жінка.
У неї немає городу, тож сусіди діляться з нею своїм урожаєм. За її словами, курячі яйця – рідкість, адже птахів також немає чим годувати. Свиней також не залишилося, утім, є корова – одна на все місто.
За її словами, містяни дістають продукти в селі Раденськ, що за 20 км на південь. Туди йдуть пішки або їдуть на велосипеді. Ті, хто хоче евакуюватися, мають дістатися села Тарасівка, яке ще за 20 км. Звідти сідають на маршрутку або попутку до Скадовська. Утім, уся дорога щільно замінована.
"І якщо ти туди дійшов, тобі доведеться повернутися назад у це пекло, бо в тебе, наприклад, поранена мати в лікарні і їй треба їжа. Ти йдеш і можеш загинути по дорозі. Це якийсь сюрреалізм", – заявила жінка. Вона розповіла про загибель двох містянок, які ходили по продукти в місто Гола Пристань, що за понад 20 км на південний захід.
За спостереженнями жінки, в Олешках чимало поранених із мінно-вибуховими травмами. Утім, сподіватися на медичну допомогу вони не можуть. "Наприклад, якщо відірвало ногу – ти приречений. У лікарні є хірург, але анестезіолога й ліків немає. Ліки привозила "швидка", але вона вже півтора місяця стоїть", – додає жінка. Із кожним днем погіршуються умови й для тих, хто лежить у стаціонарі. "Зимою давали хоч якийсь суп і два бублики замість хліба. Зараз – півтори ложки манки на воді та чай, який уже давно вистиг", – розповідає вона.
Евакуація з міста ускладнена не лише небезпекою. У багатьох жителів немає паспортів – російського або українського закордонного. Крім того, чимало документів було знищено під час повені або вони згоріли під час пожеж. Також однією з перепон для евакуації є відсутність грошей. "Безкоштовно можна доїхати до Скадовська. Далі – від $450 до $900", – додає Галина.
Представників окупаційної влади в Олешках немає, зв'язатися з ними також неможливо, зазначає місцева жителька. Окрім того, за її словами, містяни не мають змоги підготуватися до холодів. "Усі наші дрова згоріли ще до зими", – розповіла жінка. Газу й пального для генераторів не продають. "Я не знаю, що ми будемо робити. Я ще можу пішки вийти. Або діти докотять своїх батьків на тачці. Куди діватися самотнім маломобільним людям?" – каже Галина. За її спостереженнями, більшість містян, які залишаються в Олешках, є людьми похилого віку.
За даними Гасаненко, в Олешківській громаді, до якої входить 13 населених пунктів, залишається 180 дітей.
Контекст
- За даними голови Олешківської МВА Тетяни Гасаненко, останнє постачання продуктів відбулося 26 травня. Через мінування, дронові атаки й відсутність безпечного маршруту люди не могли виїхати або отримати гуманітарну допомогу. 7 травня МЗС України заявило про гуманітарну катастрофу в Олешках та інших населених пунктах окупованої частини Херсонської області.
- 16 вересня уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що в Олешках Херсонської області може залишатися понад 6 тис. людей.