Перехоплювачів до системи ППО, яку хотіла Україна, майже не залишилося. Як США виснажили свої арсенали 

Дефіцит ракет до систем ППО

За даними CNN, запаси боєприпасів на складах Пентагону на "небезпечно низькому" рівні, США з початку війни з Іраном використали 80% ракет-перехоплювачів до THAAD (Тerminal High Altitude Area Defense) – протиракетної системи, яка є основною в американській протиракетній обороні. Комплекс також розгорнуто у Південній Кореї, ОАЕ і в Ізраїлі. THAAD, як писали українські профільні медіа, має "непересічні характеристики" і, за повідомленнями ЗМІ, є у списку озброєнь, які Україна просила у США після початку повномасштабної війни. Проте далі обговорень у медіа це питання поки не просунулося.

THAAD здатен перехоплювати балістичні ракети на дальності до 200 км і на висоті 100–150 км. Ракета цього комплексу має стартову масу 900 кг, довжину корпусу 6,1 м і швидкість польоту 8,2 Маха, ураження цілі відбувається внаслідок прямого кінетичного влучання за принципом hit-to-kill. До складу одного комплексу може входити до шести пускових установок, кожна з яких може містити по вісім протиракет. Для наведення на ціль слугує радіолокаційна станція AN/TPY-2 із сектором огляду 120° та інструментальною дальністю виявлення цілей (за різними даними) від 1 тис. до 2 тис. км.

За оцінками американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), до війни з Іраном на озброєнні США було 452 ракети до THAAD. Прості математичні розрахунки засвідчують, що якщо джерела CNN не помиляються, в арсеналі Пентагону залишилося менше ніж 100 таких ракет. Ракети до цих систем виробляє компанія Lockheed Martin, там повідомляли 29 січня, що темп виробництва цих перехоплювачів – 96 на рік.

Запаси перехоплювачів до Patriot виснажено наполовину, розповіли джерела CNN. Ці системи ППО, як і THAAD, збивають балістичні ракети. На озброєнні України є кілька батарей Patriot, але вже кілька місяців вони не є ефективними через дефіцит перехоплювачів. Під час останньої атаки РФ українська ППО не змогла збити жодної російської балістичної ракети. За оцінками CSIS, оприлюдненими 31 липня, до війни з Іраном США мали приблизно 3100 ракет до Patriot. "Повоєнні" запаси США центр оцінює у 800 ракет.

CNN, посилаючись на цей самий центр, наводить трохи інші дані щодо перехоплювачів до Patriot і пише, що до війни з Іраном у запасах США було 2200 ракет двох найновіших видів. Очевидно, ідеться про PAC-2 і PAC-3, остання з них – найсучасніша. Джерела каналу кажуть, що за час війни в Ірані США використали 50% ракет, тобто у запасах їх – приблизно 1,1 тис.

Вартість однієї ракети Patriot менша за вартість перехоплювачів до THAAD і становить приблизно $4 млн. Темпи виробництва – 600 ракет на рік, інформували аналітики The Foreign Policy Research Institute.

Дефіцит високоточних ракет великої дальності

Запаси високоточних ракет великої дальності – ATACMS (army tactical missile system, тобто армійська тактична ракетна система) і PrSM (precision strike missile, тобто високоточна ударна ракета – новіша модель, яку беруть на озброєння замість ATACMS) – США теж вичерпали за час війни з Іраном. За даними Reuters, тут ситуація гірша, ніж із перехоплювачами, балістику використали "практично всю". Джерела ЗМІ відмовилися називати цифри, зазначивши, що запаси новіших PrSM від початку були малими, а ATACMS поступово виводять з експлуатації.

Ці дані дещо суперечать звіту CSIS, за оцінкою якого на озброєнні американської армії залишилося приблизно 900 ATACMS (Україна отримала, за різними оцінками, від 50 до кількох сотень таких ракет і вже давно для далекобійних ударів використовує зброю власного виробництва).

За даними Reuters, США використали в Ірані десь половину своїх запасів ракет Tomahawk (на які колись теж розраховувала Україна). За даними CSIS, використано приблизно половину боєприпасів до Patriot, THAAD, PrSM і третину – Tomahawk.

Чому так сталося, що США зіткнулися з браком боєприпасів? Шість причин

Глава Пентагону Піт Гегсет назвав неправдивим повідомлення CNN про вичерпання запасів ракет. "Ганьба вам. Ми недостатньо ненавидимо ЗМІ, що поширюють фейкові новини", – написав він в Х. Прессекретар Пентагону Шон Парнелл сказав телеканалу, що в американської армії – найсильнішої у світі – є все необхідне для виконання завдань, які визначить президент.

Прессекретарка Білого дому Анна Келлі заявила, що американські збройні сили "мають більш ніж досить боєприпасів, амуніції та запасів для досягнення всіх стратегічних цілей президента Трампа і навіть більше", а операція "Епічна лють", яку проводили в Ірані, "продемонструвала, що буває, коли хтось задирається зі США".

У червні Пентагон підписав з Lockheed Martin семирічний контракт на $35 млрд про збільшення виробництва ракет до THAAD у чотири рази – до 400 на рік. Вартість однієї ракети оцінюють від $12 до $15 млн. А наприкінці липня американське оборонне відомство уклало з Lockheed Martin ще одну семирічну угоду – вартістю $53,86 млрд – на постачання ракет PAC-3. Умови контракту передбачають потроєння виробничих потужностей до 2030 року.

У CSIS вважають, що основною причиною вичерпання арсеналів США стала війна з Іраном, це очевидно, кажуть аналітики. Але, на їхню думку, є ще пʼять факторів, які вплинули на стан запасів Пентагону.

• Стратегія, побудована після закінчення холодної війни, вимагала скорочення боєприпасів, і США готувалися до обмежених конфліктів (вважаючи потенційними противниками Ірак чи КНДР), для яких потрібно буде менше зброї, ніж могло знадобитися для війни із СРСР.
• Військова промисловість спроєктована для ефективної роботи в мирний час і не була готова до різкого нарощування виробництва у воєнний час.
• Бюджетні процеси Пентагону – вони побудовані так, що відомству доводиться обирати між боєприпасами і платформами, з яких їх запускають (літаками, кораблями); оскільки платформи служать довго і помітні, вони самі собою мають бути засобом стримування, боєприпаси, які роками стояли на складах, були не в пріоритеті.
• Воєнні конфлікти на Близькому Сході останніх років теж спричинили виснаження запасів (наприклад, реагування на напад ХАМАС на Ізраїль).

Останнім фактором CSIS називає Україну. Аналітики пишуть, що хоча й адміністрація Трампа пояснює вичерпання запасів військовою допомогою Києву, це є другорядним фактором. Виняток – техніка для ведення наземних бойових дій (бронетранспотери і бронемашини, танки тощо) і це озброєння не відіграли значної ролі у війні проти Ірану, а їхні запаси стали б лише другорядним чинником у потенційній війні проти Китаю, ідеться у звіті. США також надавали Україні експериментальні системи протидії безпілотникам, але це були, по суті, прототипи, а не офіційні програми, що потребують формування запасів на випадок війни, наголошують аналітики.

Що робити Україні

Найгостріше у ситуації, що склалася, Україна відчуває дефіцит перехоплювачів до Patriot. За час війни з Росією країна отримала від США й союзників понад 600 перехоплювачів до Patriot, повідомляли в Офісі президента виданню The New York Times 9 березня. США і країни Близького Сходу лише за три дні кампанії в Ірані використали понад 800 ракет PAC-3, говорив президент України Володимир Зеленський 5 березня. "Україна ніколи не мала за весь цей час стільки ракет для відбиття ударів", – констатував він тоді.

Нещодавно президент України під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом просив про надання Україні 300 ракет-перехоплювачів до Patriot, але Трамп відмовив. Про це спочатку писало The Atlantic, пізніше такі самі дані озвучили джерела FT. За даними медіа, президент США пояснив відмову дефіцитом перехоплювачів у запасах Пентагону і сказав, що вони зараз потрібні для захисту американських об’єктів на Близькому Сході та близькосхідних союзників у межах війни з Іраном.

У першому півріччі 2026 року партнери передали Україні втричі менше ракет для ППО, ніж за аналогічний період 2025 року, значно скоротилося постачання перехоплювачів балістики, вказав Зеленський 5 серпня. Він наголошує, що ракети у партнерів є, і припускає: причиною скорочення допомоги могли бути не лише події на Близькому Сході.

"Я не знаю, чи є інші причини, окрім Близького Сходу. Може, це політичні кроки для того, щоб Україна була більш, скажімо так, "зговірливою". На мій погляд, і не без цього", – заявив президент.

Україна планує будувати перехоплювачі до Patriot за ліцензією США, але на запуск виробництва можуть піти роки, писало Bloomberg. Альтернатива Patriot – антибалістична система Freyja, яку Україна розробляє разом із європейськими партнерами. Зеленський очікує, що українці побачать її в роботі наступного літа.

Ситуація з ракетами до Patriot доволі показова та, як пише український військовий портал Defence Express, прямо вказує: у реальному активі України залишається протидія самим пусковим установкам балістики, запасам ракет, їх виробництву на території РФ.