"Путін відмовляється визнавати реальність". В ISW проаналізували погрози Кремля вдарити по Києву
6 травня, 10.54
Погрози Кремля завдати "масованого удару у відповідь" по Києву через нібито підготовку атак на Москву під час параду 9 травня свідчать про те, що нелегітимний президент РФ Володимир Путін не здатен гарантувати безпеку російської столиці й інших глибоких тилових регіонів. Про це йдеться в новому звіті Інституту вивчення війни (ISW) за 5 травня.
4 травня міністерство оборони РФ заявило про рішення Путіна оголосити дводенне, 8–9 травня, так зване перемир'я з нагоди святкувань у Москві.
Водночас у цьому повідомленні були звинувачення в бік українського керівництва в тому, що нібито під час саміту Європейської політичної спільноти в Єревані з боку України лунали "погрози завдати удару по Москві саме 9 травня". Окрім того, російське відомство вдалося до прямих погроз, заявивши, що в разі спроб зірвати святкування РФ нібито завдасть "масованого ракетного удару по центру Києва".
В ISW наголосили, що не знайшли доказів відповідних заяв президента України Володимира Зеленського. Аналітики зазначили: Зеленський лише наголосив, що ймовірне проведення параду в Москві без військової техніки свідчитиме про слабкість РФ і її страх перед тим, що "над Красною площею можуть літати дрони".
На думку експертів, наполягання Путіна на проведенні параду в Москві демонструє його "відмову визнавати реальність того, що Україна повернула путінську війну до Росії". Українські удари дедалі частіше впливають на регіони далеко від кордону з Україною.
Як зазначив ISW, 5 травня Росавіація тимчасово закрила аеропорти в 15 містах РФ і запровадила обмеження в усіх чотирьох московських аеропортах.
Того самого дня в Ханти-Мансійському автономному окрузі вперше за майже чотири роки війни РФ оголосили повітряну тривогу, повідомив Telegram-канал Astra, зазначивши, що регіон розташований більш ніж за 2 тис. км від України. Водночас, як підкреслюють у звіті, ISW не виявив жодних доказів того, що українські сили намагалися завдати ударів по цілях в окрузі.
Аналітики також звернули увагу на зростання невдоволення серед російських провоєнних блогерів. Один із них розкритикував міноборони РФ за те, що відомство більше переймається безпекою параду 9 травня, ніж захистом військових і промислових об'єктів від українських атак, звинувативши міністерство оборони у пріоритеті "марнославства".
Інший російський блогер закликав Кремль краще посилювати систему протиповітряної оборони (ППО) і створити регіональні добровольчі підрозділи ППО через посилення українських ударів по російському тилу.
Аналітики ISW підкреслюють, що масштабна інфраструктура Росії, зокрема оборонна й нафтова, створює для Кремля дедалі більше проблем із розподілом систем ППО. Попри це, російська влада протягом останніх тижнів не змогла ефективно захистити основні об'єкти від українських ударів.
Контекст
- Від початку квітня російські пропагандистські пабліки обговорювали ймовірні обмеження у проведенні параду з нагоди Дня перемоги над нацизмом у Європі, який у РФ святкують 9 травня, – аж до його скасування вперше за 30 років. Такі припущення виникли на тлі ймовірної загрози ударів далекобійними українськими ракетами.
- 29 квітня у ЗМІ з'явилася інформація, що нелегітимний президент РФ Володимир Путін під час телефонної розмови із президентом США Дональдом Трампом запропонував оголосити перемир'я з Україною на 9 травня. Про це повідомив помічник президента РФ Юрій Ушаков. За його словами, ініціатива стосувалася тимчасового припинення бойових дій.
- Польський прем'єр Дональд Туск назвав "абсурдом" пропозицію РФ про перемир'я на один день – 9 травня.
- В інтерв'ю під час саміту Європейської політичної спільноти в Єревані президент України Володимир Зеленський повідомив, що з Києвом "офіційно ніхто не зв'язувався й нічого не пропонував" стосовно ймовірного припинення вогню 9 травня. За кілька годин після цього Путін оголосив про відповідну ініціативу.
- У відповідь президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна оголошує про запровадження режиму тиші з 0.00 у ніч із 5-го на 6 травня й готова діяти дзеркально. Водночас Росія цю пропозицію проігнорувала.