"Пʼять місяців". Чому реактивні дрони такі небезпечні і яку наступну загрозу готує Росія 

Що відомо про реактивні дрони?

Росія застосовує у війні проти України три види реактивних дронів – "Герань-3", "Герань-4" і "Герань-5". Українці звикли називати третю і четверту модифікацію "Герані" Shahed за їхню зовнішню форму, аналогічну першим іранським БПЛА із цією назвою, які окупанти запускали по Україні з 2022 року. Росіяни перебудували й удосконалили ці дрони і випускають їх із новою назвою. Перші модифікації, побудовані в РФ, були оснащені чотирициліндровими двигунами, "Герань-3" уже має реактивний, ідеться в сюжеті "Схем" (проєкт "Радіо Свобода"), оприлюдненому 19 вересня.

Згадки про перше можливе застосування реактивних "Гераней" зʼявлялися у ЗМІ ще 2023 року, у вересні минулого року Головне управління розвідки Міноборони України вже мало детальні дані про будову і компоненти, використані під час виготовлення цього БПЛА. За даними ГУР МО, "Герань-3" може летіти зі швидкістю від 300 до 370 км/год, орієнтовна дальність застосування – до 1 тис. км.

Журналісти "Схем" разом із фахівцями, які досліджують уламки дронів-камікадзе після масованих атак армії Росії, зокрема, на Київ і Київську область, дослідили, із чого складаються сучасні дрони "Герань-4", і розібрали один із таких БПЛА. Його виготовили в Алабузі, а після падіння в Україні дрон вцілів.

Крім реактивного двигуна, цей дрон має mesh-модем, який забезпечує безперебійний зв’язок, камеру з оптичним і цифровим зумом, захищену 16-канальну антену, яка ускладнює роботу українських засобів РЕБ.

Він обладнаний системою навігації, зокрема, через GSM-зв’язок, має бойову частину до 90 кг та іноземні компоненти, переважно китайські, але і західних країн. Російська в цьому дроні – збірка, наголошують журналісти.

"Турбореактивний двигун дозволяє підняти "Герань-4" на висоту до 8 тис. метрів стабільно. І летіти зі швидкістю 450–500 км (буває і більше) по території України. Летить швидко і високо, тому є поки проблеми зі збиттям "Гераней". 8 тис. метрів – це майже як нормальний цивільний літак. Реактивний, маленький", – розповів у сюжеті експерт, чиї імʼя і посаду редакція не розкривала з міркувань безпеки.

Двигун на "Герань-4" ставлять більший, ніж у його попередника. Це цивільний китайський двигун, який можна придбати і в Україні, наприклад, на маркетплейсі Prom (тільки в рази дорожче, ніж у Китаї), розповів експерт.

Ці дрони оснащені камерами, і за умови наявності звʼязку оператор, який запускає "Герань-4" з російського Орла, Брянська чи окупованого Криму, бачить, який обʼєкт атакує, наголошують у сюжеті.

Такий БПЛА, наприклад, атакував будівлю СБУ і склад зі зброєю у селі Мила в Київській області.

"Герань-5" називають недорогою крилатою ракетою, він, на відміну від попередніх "Гераней", виконаний за нормальною аеродинамічною схемою, повідомляли в ГУР МО. Але цей БПЛА має і схожість із попередніми моделями: "Герань-5" складно вважати власною розробкою РФ, адже конструктивно й технологічно вон схожий на іранський безпілотник Karrar.

Улітку 2026 року відбувся активний перехід РФ на реактивні дрони "Герань-4/5", повідомляли в українській розвідці. В ГУР МО пояснюють такий крок РФ тим, що сили оборони України навчилися успішно збивати "Герань-2" за допомогою перехоплювачів.

"У липні вони трохи знизили інтенсивність ударів безпілотниками і зменшили кількість виробництва, оскільки вони переналаштовують виробництво з акцентом на турбореактивні "Герань-4" та "Герань-5". В одній із нещодавніх атак 50% уже складали саме турбореактивні безпілотники. Тепер для них нам потрібні інші перехоплювачі з відповідною швидкістю або мала ППО", – повідомив в інтерв'ю "РБК-Україна" 10 серпня заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони України генерал-майор Вадим Скібіцький.

За інформацією Повітряних сил ЗСУ, у червні окупанти застосували 350 реактивних дронів, у липні – вп'ятеро більше. У серпні й вересні ця тенденція тривала. Тільки за перші три тижні цього місяця війська країни-агресора використали для атак на Україну приблизно 1800–1900 безпілотників із реактивними двигунами, а загалом – уже майже 7700 таких дронів. За даними української розвідки станом на 8 вересня, РФ наростила свої ракетно-дронові можливості й може запускати до 500 реактивних Shahed на добу. В Офісі президента повідомляли, що РФ запускає ці БПЛА практично відразу із заводу.

"Їх стає більше. Відсоток збиття, звісно, залишається доволі високим, враховуючи обмежені сили та засоби Повітряних сил. Тут близько 60% реактивних БПЛА збивається на різних етапах їхнього прольоту", – розповів керівник управління комунікацій командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

Як збивати реактивні дрони?

За словами Ігната, поки більшу роль у збиванні дронів відіграє авіація. Якщо відсоток збиття звичайних дронів, за даними ПС ЗСУ, становить 90–95%, то для реактивних дронів цей показник становив у серпні 60%. Наприкінці літа стало відомо про перші успішні випробування перехоплювачів реактивних дронів, а у вересні керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України Андрій Коваленко заявив, що відсоток збиття реактивних дронів зростає.

За даними Міністерства оборони станом на кінець літа, в Україні є чотири потенційні типи перехоплювачів, які можуть їх збивати. 18 вересня президент України Володимир Зеленський оголосив, що перехоплювачі реактивних безпілотників від двох компаній успішно пройшли бойові випробування, а наступного дня показав у роботі ддрон-перехоплювач реактивних БПЛА, який допомогла створити СБУ.

Однак це не остання загроза. 14 вересня радник президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов (Флеш) попередив: росіяни працюють над створенням дешевих крилатих ракет ("Бандероль", "Дань-Т", "Дань-М", "Герань-5"), які можуть летіти зі швидкістю 500–750 км/год на дуже низьких висотах і активно маневрувати.

"Нам потрібно також зараз думати про те, що буде через п'ять місяців, а там уже не будуть працювати реактивні перехоплювачі, бо швидкість там ще вища. І потрібно робити українські дешеві ракети для того, щоб збивати оце все. І в нас зараз є п'ять, буквально там пів року", – наголосив Флеш.