"Вишневе 2.0". Загиблі старі, апокаліптичні кадри, пошуки винних. Що вибухало в селі Мила? Головне  

Що сталося

Увечері в п'ятницю, 28 серпня, приблизно о 20.10 на територію одного з підприємств у селі Мила впав або влучив російський ударний безпілотник, повідомили в прокуратурі. Виникла масштабна пожежа й розпочалася вторинна детонація.

Вибухи були такими масштабними, що на ділянці Житомирської траси перекрили рух транспорту в обох напрямках. Із небезпечної зони евакуювали приблизно 400 людей.

Рух трасою повністю відновили лише ввечері 29 серпня, а пожежі рятувальники гасили не тільки всю суботу, але й у неділю.

"Страшна, апокаліптична картина", – описали ситуацію в селі фотографи Ліберови, які знімали наслідки російських обстрілів у Київській області за кілька діб.

Жертви й руйнування

За останніми даними, загинуло 38 людей, ще чотирьох вважають зниклими безвісти. Травми дістали 52 людини, серед них – п'ятеро дітей.

Більшість загиблих – приблизно 30 людей – це мешканці й персонал приватного пансіонату для літніх людей "Добрий дім", який стояв через дорогу від складів.

"Я не знаю, як у тому пансіонаті міг би хтось вижити. Там були лежачі люди, старенькі, і дім цей, знаєте, просто як офісне приміщення за структурою. Там не було ні підвалу, нічого", – розповіла "Суспільному" жителька села Жанна.

Жанна жила в будинку навпроти пансіонату. Під час детонації загинув і її чоловік, який був тоді вдома. Він пережив окупацію Київської області 2022 року, але загинув цієї ночі.

Також серед жертв – голова сусідньої Дмитрівської громади Тарас Дідич. Він одним із перших приїхав на місце атаки, щоб допомогти людям.

"Це був найкращий голова, який тільки міг бути. Він був щирий, добрий, доступний. Під час окупації він людям підвозив особисто на власній машині продукти... Що б не відбувалось у громаді – він завжди був там", – згадують його односельці.

За інформацією ОВА, пошкоджено понад 360 об'єктів, зокрема більше ніж 200 приватних будинків. Піротехнічні підрозділи ДСНС досі працюють на місці.

Після багатогодинної детонації на приватних подвір’ях знаходять снаряди від "Градів", протитанкові міни, касетні боєприпаси й коробки з набоями, зазначає The Guardian. Частина села – без електрики й води.

Жителі кажуть, що взагалі не знали про зберігання боєприпасів поряд із будинками. Один із них був переконаний, що на складах лежить гуманітарна допомога. Інші кажуть про фабрику морозива і склади питної води (вони там і справді теж були, підприємство з розливу води наразі тимчасово припинило роботу).

Місцева жителька Людмила на запитання журналістів, кого вона вважає винним у загибелі людей, відповіла: "Путін! Хто ще? І ті, хто облаштував тут склад".

Офіційна реакція

Першим увечері 28 серпня натякнув на причини довгої й потужної вторинної детонації, про яку вже кричали всі моніторингові канали, прем'єр-міністр Сергій Корецький. Він не назвав причину прямо, але зазначив: "Уже зараз можна констатувати факт, що жахлива трагедія у Вишневому не стала уроком". У Вишневому на початку липня здетонували після удару РФ склади "Укроборонпрому". Загинуло дев'ятеро людей, були зруйновані або пошкоджені сотні будинків.

Читайте також

Гюндуз Мамедов

Розташування військового об’єкта поруч із житлом не означає автоматично воєнного злочину

30 серпня, 16.42

Блоги

Наступного дня президент Володимир Зеленський підтвердив, що вибухнув склад боєприпасів. Зеленський назвав інцидент "жахливою недбалістю" тих, хто зберігав вибухові речовини поруч із людьми.

"Детонація снарядів, мін, інших боєприпасів і дронів. Значний масштаб. Після ситуації у Вишневому ще один такий злочин – це абсолютно неприпустимо. Я розраховую, що деталі будуть представлені суспільству оперативно", – вказав глава держави. Він анонсував звіт щодо зберігання боєприпасів у селі Мила на понеділок, але на момент публікації цього матеріалу звіту не оприлюднили.

Генштаб ЗСУ, коментуючи трагедію, наголосив, що першопричина – це країна-агресор Росія, і водночас нагадав про чинне розпорядження головкома ЗСУ про заборону облаштування складів зброї та боєприпасів поблизу цивільної забудови й місць перебування мирних жителів.

Міноборони закликало провести повний аудит усіх місць зберігання зброї в країні – щоправда, такий аудит обіцяли й після Вишневого півтора місяця тому. Уряд також заявив про підготовку рішення щодо компенсацій постраждалим.

СБУ відкрила два кримінальні провадження за фактом удару та подальшої детонації. Слідство перевіряє законність зберігання боєприпасів на території підприємства й дотримання правил безпеки за статтею про службову недбалість.

Що це був за склад

Зеленський сказав лише про склад сил оборони, але чий саме він був – державного підприємства, одного з приватних виробників зброї чи, може, іноземної допомоги – влада досі не повідомляла.

Російське міноборони стверджує, що нібито вдарило по складу компанії Fire Point, де зберігали комплектовання і стартові прискорювачі для далекобійних дронів FP-1 і FP-2. Утім, Україна цього не підтверджує, а довіряти заяві відомства, яке ще 2022 року "знищило" вдвічі більше літаків, ніж було в України, підстав немає.

Керівник фонду "Повернись живим" Тарас Чмут натякнув, що підприємство, в яке влучив дрон, може бути дотичним до української влади. Він нагадав, що після російського удару по території державного підприємства у Вишневому відкрили кримінальне провадження, а його керівників звільнили й затримали. "Чи буде подібна реакція цього разу? Чи якщо підприємство "своїх", то "списуємо на війну" та росіян? Бо своїх чіпати не можна", – запитав Чмут.

Він не згадував жодних імен чи прізвищ, але співвласник і головний конструктор Fire Point Денис Штілерман відповів Чмуту в коментарях.

"От ти негідник і брехун. Як можна так розповсюджувати брехню!" – написав Штілерман.