"Щось абсолютно божевільне між нами". Що було в Нью-Йорку й Маямі, як погіршилися відносини Трампа й Зеленського і що далі 

"Вони вимкнули Starlink"

9 жовтня у Маямі відбулася зустріч спецпредставників президента США Дональда Трампа – Джареда Кушнера і Стіва Віткоффа – з українською делегацією (у її складі були керівник Офісу президента Кирило Буданов, його перший заступник Сергій Кислиця, голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія й голова Служби зовнішньої розвідки Рустем Умєров). У переговорах участь узяли також радники з питань національної безпеки лідерів країн так званої Євротрійки (Франція, Німеччина, Великобританія) і представники Європейського союзу й НАТО.

Очікували, що переговорники їдуть у США, "щоб обговорити нову об'єднану пропозицію, яка охоплює всі аспекти конфлікту та має на меті покласти край війні", президент України Володимир Зеленський напередодні зустрічі висловлював сподівання на позитивний результат і говорив, що українська делегація повернеться в Київ 12 жовтня.

Однак поки делегації вели переговори у гольф-клубі Віткоффа, Трамп розмовляв телефоном із нелегітимним президентом країни-агресора Росії Володимиром Путіним. За даними ЗМІ, Віткофф якоїсь миті покинув співрозмовників у Маямі, щоб приєднатися до дзвінка Трампа й Путіна. Після цього дзвінка Трамп оголосив про домовленість щодо постачання російського дизеля до США й на світовий ринок.

Зеленський назвав слабким рішення про дизельну угоду і заявив, що українську делегацію використовують як ширму. Переговори, які мали тривати два дні, обмежили одним днем.

Це те, про що було повідомлено публічно.

За даними джерел низки західних ЗМІ, Віткофф і Кушнер під час шестигодинної зустрічі озвучили українцям і європейцям:

• пропозицію розблокувати заморожені російські активи, відсотками з яких забезпечують надання Україні кредиту;
• заяви про обмін розвідданими, які українці сприйняли як погрозу припинити цей обмін;
• вимогу до України припинити удари по російських НПЗ;
• бонусом стала дизельна угода і зняття санкцій з дизпалива до 2027 року, оголошена Трампом.

Щонайменше дві останні ідеї потім викликали шок у послів ЄС, повідомила NYT. За інформацією видання, керівник апарату глави Єврокомісії Бйорн Зайберт, який був присутній на зустрічі, і якого вважають одним із найвпливовіших високопосадовців у Брюсселі, провів для дипломатів 20-хвилинний брифінг про переговори в Маямі. Один з головних висновків, які Зайберт озвучив послам, полягає в тому, що США взаємодіють з Росією більше, ніж публічно визнають.

11 жовтня Трамп оголосив про нібито згоду України і Росії на енергетичне перемирʼя. Для Зеленського це стало новиною, але Україна, як сказав сам президент, підтримала ініціативу, бо "все ж це такий-сякий крок до миру".

Після цього Україна три дні не атакувала жодних енергооб’єктів на території РФ і не відповідала на такі атаки з боку РФ. У Кремлі не мали що сказати на оголошене Трампом перемирʼя, а в ніч на 14 жовтня відповіли – масованим ударом по енергообʼєктах, випустивши найбільший за час війни залп балістичних ракет.

Тієї ночі Україна зазнала, як наголосила NYT, подвійного удару. За даними Зеленського, 1.00 14 жовтня почалися обмеження в роботі Starshield – "військового пакету" Starlink. Військові повідомляли, що через це зв'язок зникав під час руху зі швидкістю понад 160 км/год, а в деяких підрозділах – навіть на швидкості 72 км/год. Було зірвано важливі операції військових, ППО не могла збивати реактивні БПЛА, використовуючи дрони-перехоплювачі, також це вплинуло на доправлення їжі й води військовослужбовцям, заблокованим у сірих зонах.

Зеленський говорив, що швидкість Starlink примусово знизили, і "це була не технічна проблема, це було свідоме рішення", яким РФ скористалася того самого дня, запустивши сотні Shahed.

"Що було дійсно дивно, не як між партнерами, вони вимкнули Starlink. Щось абсолютно божевільне між нами... Тобто з нашого боку ми дотримуємося енергетичного перемир’я, а Росія атакує нас [і нам вимикають Starlink]", – прокоментував президент України.

15 жовтня робота Starshield почала відновлюватися, але, за даними Зеленського станом на 16 жовтня, обмеження досі не знято повністю. Трамп і Ілон Маск, засновник SpaceX, котрій належить цей супутниковий звʼязок, заперечують причетність до збою, але, за даними медіа, винні обоє. Автором ідеї називають Маска, Трамп її підтримав, кажуть джерела The Telegraf.

І це не останній удар з боку партнера, якого зазнала Україна. Балістикою РФ атакувала українські міста не лише в ніч на 14 жовтня, а й у дві попередні. І в понеділок партнери, які відслідковують пересування пускових установок цих ракет, не попередили Україну про загрозу взагалі, а у вівторок – про першу хвилю ракет.

Паралельно Трамп, спілкуючись із журналістами протягом тижня, заявляв, що Путін хоче завершити війну нібито більше за Зеленського, а Україні потрібен новий президент. Глава Української держави відверто заявив, що почувається зрадженим, а у Білому домі непублічно заявили, що Трамп "дуже розлючений".

Шість непочутих прохань

За даними The Wall Street Journal, українські високопосадовці підозрювали, що Трамп наказав Маску обмежити доступ України до Starlink, і ці підозри – свідчення того, наскільки погіршилися відносини між США та Україною в останні тижні. Видання пише, що остання напруженість між Зеленським і Трампом почалася кілька тижнів тому, на зустрічі у Нью-Йорку, що відбулася за лаштунками сесії Генеральної Асамблеї ООН.

Президент України їхав на сесію ГА, "сповнений впевненості, що ситуація складається на його користь". Україні вдалося зупинити просування російських військ на полі бою, а сам Зеленський мав за плечима кілька успішних зустрічей із Трампом – зокрема, невимушене спілкування під час саміту НАТО, який пройшов у Франції в липні.

Однак, за даними джерел видання, Трамп заговорив про українську кампанію ударів по російських НПЗ.

Ураження цієї інфраструктури – один з головних елементів української стратегії – щоб уразити там, "де болить найбільше", і позбавити РФ доходів для ведення війни, повідомив ЗМІ. За даними аналітиків, яких цитує WSJ, українська кампанія із завдання ударів дронами вивела з ладу від 40% до 50% нафтопереробки Росії.

Трамп у Нью-Йорку запитав, чому Україна це робить, і з того моменту, за словами співрозмовників ЗМІ, представники адміністрації президента США шість разів просили українську владу зупинити ці удари. Українські високопосадовці заявляли, що погодяться на будь-яке енергетичне перемирʼя з РФ, але країна-агресор відмовилася від цього, тому удари по НПЗ не припинялися. Однак протягом цих тижнів ставлення Трампа до Зеленського погіршувалося. Президент США дратувався через те, що Україна, на його думку, використовує американські ресурси для атак на російський енергетичний експорт – дії, які, як він уважає, можуть зашкодити американським споживачам. Це привело до ситуації 9 жовтня, коли було оголошено про дизельну угоду.

Трамп стверджував, що хоче "допомогти всьому світу", який страждає без дизеля, а також американським фермерам і скотарям. Але аргумент нерелевантний: аналітики підрахували, що весь обсяг дизеля, який Росія, згідно з домовленістю, має доправити на світовий ринок за кілька місяців, покриває лише один день глобального споживання. На ціни у США ці обсяги теж суттєво не вплинуть. Справжня причина зростання цін на пальне – не українські удари по НПЗ, а розпочата Трампом війна в Ірані і блокування Ормузької протоки, наголошують експерти, яких цитує NYT.

"Якщо ми почнемо погано поводитися з Україною, це матиме наслідки, запам’ятайте"

Ця угода приголомшила українських і європейських посадовців, вони обурені діями Трампа й кажуть, що той неправильно веде мирні переговори, адже єдиний спосіб завершити війну – тиснути на Путіна. розповіло видання.

Угода також розізлила американських законодавців і призвела до розколу у Республіканській партії, пише ЗМІ. За даними журналістів, після оголошення кілька конгресменів-республіканців розгнівано телефонували в Білий дім і говорили, що ця домовленість забезпечила Росії перемогу без жодних поступок з її боку, а також суперечить закону 2022 року, який забороняє імпорт російських енергоносіїв до США без попередніх консультацій із Конгресом.

Деякі ж члени партії, представником якої є президент США, підтримали угоду, вважаючи (очевидно, помилково), що вона полегшить ситуацію на ринку пального.

Ситуацію, що склалася, республіканець Браян Фіцпатрік назвав серйозною проблемою, пообіцявши "зробити все можливе, щоб її вирішити". Він анонсував заходи у відповідь на обмеження Starshield і додав: "Якщо ми почнемо погано поводитися з Україною, це матиме наслідки, запам’ятайте мої слова". За словами конгресмена, ідеться, зокрема, про фінансування відповідальних федеральних агентств.

Оскільки Росія продовжувала удари по українській енергетиці Зеленський заявив 15 жовтня, що з України досить і заборону на удари по НПЗ знято. Трамп назвав це рішення ганьбою, а європейські лідери підтримали Україну.

"Якщо Україна припинить атакувати російську енергетичну інфраструктуру, а Росія матиме повну свободу атакувати українську енергетичну інфраструктуру, це просто призведе до катастрофи", – наголосив президент Литви Гітанас Науседа.

Канцлер НІмеччини Фрідріх Мерц назвав удари по російських НПЗ правильними й логічними: "Це, вочевидь, єдині можливості, які має Україна, щоб дати Росії зрозуміти, що вона готова справді серйозно захищатися".

Яка мета Трампа і що Україні робити далі?

У Білому домі наполягають, що президент США залишається відданим ідеї припинення війни та, мовляв, є єдиною людиною, яка може вести переговори як з Путіним, так і з Зеленським, щоб укласти життєздатну мирну угоду. Представники адміністрації Трампа кажуть, що він спочатку працює над деескалацією бойових дій між Росією та Україною, а потім пропонує Москві нову пропозицію, яка надасть їй доступ до економічних та політичних переваг, якщо вона дотримуватиметься більш тривалого припинення вогню.

Ввечері 16 жовтня Трамп спілкувався з журналістами і ті нагадали, що Путін розпочав війну.

"Я знаю деталі, – відповів Трамп. – У певний момент я їх оприлюдню, але мене цікавить лише одне. Я хочу, щоб ця війна закінчилася. Щомісяця гине в середньому 25 000 солдатів. Минулого місяця загинуло 32 000. Гадаю, обидва лідери – а я спілкуюся з обома – хочуть, щоб ця війна завершилася. І, гадаю, вона закінчиться. Це єдине, що мене хвилює".

Коли главу Трампа запитали, які зараз у нього відносини з Зеленським, він сказав: "Думаю, вони хороші".

Президента України того ж дня у Брюсселі запитували про Трампа – чи не думає він, що глава Білого дому зробив його "цапом-відбувайлом". Президент України витримав паузу, посміхнувся і сказав: "Це моя відповідь".

За словами Зеленського, попри все, йому легше домовлятися із Трампом, ніж з Путіним.

"Зі мною важче, ніж з Путіним? А з ним легше, ніж з Путіним. Мені з Трампом. В мене було кілька зустрічей з президентом Сполучених Штатів Америки. І ми завжди знаходимо теми для дискусії і прийняття рішень. Я відстоюю інтереси виключно України і народу України. На нас напали, окупували, вбили наших людей. Логічно, що ми маємо право на захист. І як би Росія не хотіла би обмежити всі наші права, право на захист ми маємо абсолютно законно. І тому ми ми будемо це робити", – заявив він учора, спілкуючись з журналістами.

NYT пише, що хоча Трамп і не приховує зневаги до Зеленського та прихильності до Путіна, президенту України завжди вдавалося утримувати "певну форму американської підтримки проти Росії", погоджуючись на безрезультатні переговори і обсипаючи главу Білого дому подяками за "сильне лідерство". Однак нинішня, як пише NYT, "словесна війна" двох президентів може бути критичною точкою, а розрив створить ризики як для адміністрації Трампа, так і для України, наголошує видання.

"Це програшна ситуація для всіх. Це погано для Трампа. Це погано для Зеленського, очевидно. Це погано для європейців", – сказав виданню експерт аналітичного центру Carnegie Europe Балаш Ярабік.

У громадськості, і, напевно у самого Трампа, склалося враження, що Україна програє війну, якщо залишиться без допомоги США – але це неправда, додав німецький військовий експерт, колишній радник міністерства оборони ФРН Ніко Ланге. При цьому, сказав він, ніщо не може замінити розвідувальні дані США про удари крилатих ракет з кораблів у Чорному морі або атаки балістичними ракетами. Крім того, Україна критично залежна від постачання перехоплювачів до зенітних систем Patirot, здатних перехоплювати балістичні ракети.

Аналітики, з якими говорили журналісти NYT, вважають, що наступні кілька тижнів можуть дати уявлення про те, що може статися далі у стосунках Трампа та Зеленського.

"Нам потрібно подивитися, що станеться до проміжних виборів, – сказав старший директор європейської політично-консалтингової фірми Rasmussen Global Гаррі Неделку. – Нам потрібно подивитися, як Трамп це розіграє. З одного боку, він хоче показати, що знижує ціни на бензин. З іншого боку, він стикається з критикою з власних лав. Однак геополітично це, звичайно, удар у спину. Геополітична зрада".

Пізно ввечері президент США підписав указ, яким заблокував застосування проти Росії "пекельних" санкцій, передбачених законом покійного конгресмена-республіканця Ліндсі Грема. Санкцій проти Ірану, теж передбачених цим законом, його указ не зачепив.

"Трамп оголосив про це пізно ввечері перед вихідними не просто так, – написав Остап Яриш, український журналіст, що працює у США. – В Америці це традиція – робити гучні і непопулярні заяви в такий час, коли увага медіа та громадськості зазвичай менша. В адміністрації Трампа, схоже, це одна з улюблених традицій. І підозрюю, що до початку роботи нового скликання Конгресу в січні ми побачимо ще не один такий сюрприз у п’ятничні вечори".