"Вітя був лікарем від Бога". Історія Світлани й Катерини Брагуца увійшла до музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова  

Світлана й Віктор Брагуци познайомилися на футбольному матчі "Шахтаря" в Донецьку. Разом були 23 роки, виховували двох доньок. Із початком російської агресії на Донбасі сім'я вимушено виїхала з Макіївки – спочатку до Бердичева, потім перебралися у столицю – Віктору запропонували роботу в "Адонісі".

"Він був кваліфікованим і професійним лікарем. Його дуже поважали в Києві. Навіть з інших областей до нього приїжджали, тому що йому довіряли. Він надавав допомогу і при цьому був дуже скромним і стриманим", – розказала його донька Катерина.

У день, коли Віктор Брагуца загинув, Світлана Брагуца спочатку була приголомшена звісткою про атаку на "Охматдит", а потім почула другий вибух зовсім неподалік. Спершу в новинах не повідомляли про влучання в медичний центр. Згодом у мережі з'явилися перші кадри руйнувань – на одному з фото вона впізнала понівечене робоче місце свого чоловіка. Зв’язку з Віктором не було.

"Я приїхала туди й одразу не зрозуміла, що відбувається. Торцева частина будівлі не була пошкоджена, а з іншого боку – там узагалі була діра. Туди прилетіло. Спочатку мені сказали, що його забрала "швидка". Я шукала його по всіх лікарнях і не знайшла. Потім мені повідомили, що він загинув. Я не розуміла. Я хотіла побачити, бо не вірила", – пригадала вона.

Тоді ж загинули лікарка Світлана Поплавська, старша медична сестра Тетяна Шарова, старша касирка Вікторія Бондаренко й сестра-господиня Оксана Корж. Серед жертв також – двоє пацієнтів клініки і двоє людей, які перебували всередині будівлі.

"Вітя був лікарем від Бога. Коли його ховали, то до мене підійшла дівчина, сказала, що мій чоловік врятував її, бо вчасно поставив діагноз та наполіг на операції. Вона дуже плакала. Підходила також родина, яка показала свого малюка і сказала, що це завдяки лікуванню мого чоловіка", – сказала Світлана Брагуца.