Захід у 2014 році не давав "жодного цента" на зброю для оборони Криму – Яценюк
За словами Яценюка, Захід обіцяв дипломатичне вирішення анексії Криму
Фото: Арсеній Яценюк / Facebook
Під час незаконної анексії Криму країною-агресором Росією 2014 року Сполучені Штати та їхні союзники не надали Україні фінансової допомоги для закупівлі зброї, наголошуючи натомість на дипломатичному врегулюванні. Про це заявив голова Київського безпекового форуму, прем'єр-міністр України у 2014–2016 роках Арсеній Яценюк в інтерв'ю "Українській правді", яке оприлюднили 17 жовтня.
Відповідаючи на запитання про нібито заборону тодішнього президента США Барака Обами захищати Крим, Яценюк наголосив, що Захід виявився неготовим до такого розвитку подій.
"Треба відверто сказати, що Білий дім і канцелярія США, і загалом "Велика сімка" були не готові, не знали, як діяти в цьому випадку", – зазначив він.
Експрем'єр розповів, як у березні 2014 року полетів до Вашингтона. За його словами, там на жодній зустрічі йому "навіть натяку не дали на те, що Україні будуть надавати зброю".
"Зате на кожній зустрічі потрібно було від них 150 разів почути про те, що ми будемо робити все для дипломатичного врегулювання", – зазначив Яценюк.
Він додав, що Захід "не дав жодного цента на те, щоби купити зброю". "Нічого взагалі не давали", – підкреслив він.
За його словами, у 2014 році Україна мала лише 5 тис. військовослужбовців, здатних виконувати бойові завдання, тому спроба захистити Крим за таких умов могла призвести до втрати не лише півострова, а й усієї країни.
"У нас у 2014 році було дві опції. Перша – відправити 5 тис. боєздатних [військовослужбовців] Збройних сил, які були на всю Україну. Або втримати Україну і сподіватися на те, що дипломатичне врегулювання може спрацювати", – сказав він.
Інформацію про кількість боєздатних військових він отримав від Міністерства оборони України з грифом "таємно", вказав Яценюк. Він наголосив, що на той момент українська армія перебувала в критичному стані: військовим бракувало форми, пального та справної техніки. Частина військової інфраструктури фактично не була готова до бойового застосування.
"Якби не добровольці та волонтери і якби нам не вдалося втримати загальну ситуацію, [нелегітимний президент РФ Володимир] Путін би пішов далі, і широкомасштабна агресія почалася б не у 2022-му, а у 2014 році", – підкреслив експремʼєр.
Головним дипломатичним результатом того періоду експремʼєр назвав ухвалення першої "антиросійської" резолюції ООН і запровадження міжнародних санкцій щодо країни-агресора.
"Мені вдалося під час виступу в Раді Безпеки ООН [наголосити на позиції України], а згодом домогтися ухвалення резолюції [Генасамблеї], де 100 країн – членів ООН вперше виступили проти Росії та визнали незаконною анексію Криму. І вдалося почати процес запровадження санкцій", – зазначив Яценюк.
Контекст
- Росія окупувала Крим після блокування українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. "Приєднання" півострова до РФ не визнають Україна й більшість інших країн.
- Українська влада неодноразово заявляла, що налаштована на деокупацію всіх захоплених із 2014 року українських територій, включно із Кримом.
- Без звільнення Криму не може бути справедливого і довготривалого миру, заявляли в Меджлісі кримських татар.