Дрон уразив нафтобазу країни НАТО. Що відомо? 

Приблизно о 3.30 за місцевим часом у східних районах Латвії (Резекненському, Лудзенському й Балвському краях) оголосили повітряну тривогу, повідомляє Delfi. Національні збройні сили Латвії (НЗС) підтвердили, що кілька безпілотних літальних апаратів увійшли в повітряний простір країни з боку РФ.

Один із дронів упав на території нафтосховища підприємства East-West Transit на вулиці Комунала в Резекне – місті за 40 км від російського кордону. Державна пожежно-рятувальна служба повідомила, що на корпусі одного з резервуарів загорілася обшивка, її швидко загасили. Нафти в резервуарі не було.

Заступник начальника Об'єднаного штабу Егілс Лещинскіс заявив, що зброї для ураження дронів не застосовували, оскільки "не було впевненості в тому, що не постраждають цивільні особи або інфраструктура", цитує його LSM.

За даними журналістів, місцеві жителі чули звуки дронів ще до того, як на їхні телефони надійшло екстрене сповіщення. Міністр оборони Латвії Андріс Спрудс пізніше сказав, що потрібно з'ясувати, чому сповіщення надійшло із запізненням, а також чи була у винищувачів можливість збити безпілотники.

Він також попередив у Х, що, "поки триває агресія РФ проти України, не можна відкидати повторення таких випадків, коли в повітряний простір Латвії влітає іноземний дрон".

Походження безпілотників офіційно не встановили. Спрудс повідомив, що, імовірно, ідеться про дрони, які спрямували з боку України на цілі в РФ. Він додав, що "це лише припущення", і підкреслив, що Київ "має повне право захищатися й завдавати ударів у відповідь", зазначає LSM.

Для країн Балтії це не перший такий випадок. У ніч на 25 березня 2026 року український безпілотник упав і вибухнув у Свариньській волості Краславського краю. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс тоді підтвердив, що дрон був частиною скоординованої української операції проти об'єктів на території РФ. Тієї самої ночі дрон влучив у димову трубу електростанції в естонському Аувері, міністр оборони Естонії Ханно Певкур повідомив, що БПЛА збили з курсу російські засоби радіоелектронної боротьби.

Наприкінці березня 2026 року українські безпілотники залетіли й до Фінляндії: 29 березня на територію країни впало три дрони. Один із них – Ан-196 "Лютий" – ідентифікували фінські військово-повітряні сили. Його відстежили, але не стали збивати, щоб уникнути супутніх збитків.

3 травня міністерство оборони Фінляндії заявило про ймовірне порушення безпілотником повітряного простору країни на сході. Прем'єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо того самого дня попередив президента України Володимира Зеленського про "неприпустимість" таких випадків.

Схожі випадки зафіксували в Польщі. У ніч на 10 вересня 2025 року в повітряний простір країни вторгся щонайменше 21 російський безпілотник. Польські військові кваліфікували цей інцидент як акт російської агресії й залучили бойову авіацію. Один із БПЛА пошкодив приватний житловий будинок. Зеленський тоді заявив, що російські військові "завжди прораховують маршрути безпілотників" і це не може бути випадковістю.