"Посланники Трампа думають лише про бізнес". Як США повертаються до угод із РФ заради "ніштяків" Дмитрієва
Дмитрієв (праворуч) роками шукав підхід до оточення Трампа – і знайшов його
Фото: EPA
Кремль намагався домогтися скасування санкцій і повернутися до спільного business as usual зі США протягом усього другого строку Дональда Трампа. Зараз це починає йому вдаватися – схоже, що дизельна угода, прикрита фіговим листочком "користі для всього світу", була лише першою ластівкою. Авторитетні ЗМІ опублікували інсайди про підготовку безлічі інших угод. Серед тем, які обговорюють, – нафтогазові проєкти, авіаперевезення, управління окупованою ЗАЕС і не тільки. Як Росії вдалося за допомогою бізнес-пропозицій змінити підхід Трампа до війни в Україні та що зараз стоїть на кону – у матеріалі "ГОРДОН".
Про те, що Кремль активно пропонує американському бізнесу поновити економічні зв’язки з Росією, обіцяючи великі прибутки, і що адміністрація Трампа дослухається до цих сигналів, навіть без жорстких умов чи санкцій на старті переговорів, The New York Times писала ще на початку 2025 року.
Російські посадовці – насамперед спецпредставник Путіна, глава Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв – стверджували, що американські компанії втратили величезні кошти, вивівши свої кошти з Росії, і зможуть заробити мільярди доларів, повернувшись на російський ринок.
Читайте також
За даними The Economist, перед зустріччю Путіна і Трампа в серпні 2025 року Кремль через Дмитрієва пропонував американським інвесторам участь у великих енергетичних та арктичних проєктах у Росії з можливим послабленням санкцій. Проєкт описував Росію як "скарбницю ресурсів" для заробітку. Щоправда, експерти сумнівалися, що американський бізнес реально отримає значний прибуток, через високі податки, корупцію й конкуренцію. Драфт передбачуваної співпраці обсягом майже $12 трлн дістав у ЗМІ назву "пакет Дмитрієва".
The Economist зазначав, що на той момент за півтора року Дмитрієв зустрічався зі спецпосланником Трампа Стівом Віткоффом щонайменше дев’ять разів.
Зокрема, він пропонував Віткоффу використання заморожених у ЄС $300 млрд російських активів, спільне видобування ресурсів в Арктиці, відновлення газогону "Північний потік – 2" та інші енергетичні й комерційні проєкти. За задумом Кремля, це має позиціонувати американські компанії як "гарантів миру" й забезпечити перевагу США в бізнесі, про що в листопаді 2025 року повідомляла The Wall Street Journal.
Дмитрієв фігурує в усіх журналістських розслідуваннях про залаштункові бізнес-переговори США та РФ. У Службі зовнішньої розвідки України його називали однією із трьох осіб у РФ, які контролюють її арктичні запаси рідкісноземельних матеріалів, нафти й газу. NYT характеризувала його як "головного посередника Кремля, здатного знайти підхід до прагматичного, орієнтованого на фінансову вигоду мислення містера Трампа".
Видання нагадало, що ще 2016 року, згідно з доповіддю спецпрокурора Роберта Мюллера про втручання Росії в американські вибори, Дмитрієв намагався використати ділові зв’язки для створення неофіційного каналу зв’язку із Трампом під приводом "примирення" між Сполученими Штатами й Росією. Під час першого строку правління Трампа жодного "примирення" не відбулося. "Цього разу містеру Дмитрієву пощастило вже більше", – прокоментувала газета.
Однак 2025 року Білий дім ще давав росіянам зрозуміти, що для повного перезавантаження відносин Москви з Вашингтоном потрібно покласти край війні в Україні, зазначала NYT. Щоправда, це давало підстави для побоювань, що Трамп, спокушений перспективами успішних угод і титулом миротворця, домагатиметься мирної угоди на умовах Росії. Але, принаймні, саме припинення війни глава Держдепу Марко Рубіо називав "ключем, який відчиняє двері" для "потенційно історичного економічного партнерства".
Читайте також
У лютому 2026 року керівники чотирьох європейських розвідувальних агентств заявили Reuters, що Москва використовує переговори зі США про мир в Україні, які тоді тривали, для скасування санкцій та укладення бізнес-угод. На початку осені NYT констатувала, що Трамп уже розглядає можливість підписання ділових угод із Росією ще до припинення бойових дій в Україні.
А в жовтні стався перший інцидент такого скасування – "дизельна угода" Трампа й Путіна, заради якої США послабили санкції, введені щодо російського дизельного пального.
Ця угода – лише перший крок, який відкриває для росіян нові можливості, попередив президент України Володимир Зеленський. "Це, зокрема, добрива, газ, заморожені активи, інші прізвища і структури, з яких можуть бути зняті санкції", – сказав Зеленський. Схоже, що він має рацію.
За останні два місяці контакти між оточенням Трампа і Кремлем дедалі більше зміщувалися від обговорення припинення війни до великих економічних угод із Росією, ідеться у великому розслідуванні Le Monde, яке вийшло 27 жовтня.
Одним із головних посередників у цьому процесі став наш старий знайомий – Дмитрієв.
"Із самого початку Кремль намагається заманити Трампа і його оточення обіцянками вигідних угод. Дмитрієв займається цим уже 18 місяців. Угода щодо дизельного пального – лише невеликий приклад. Дмитрієв розглядає угоди в енергетиці, цивільній авіації, сфері рідкісноземельних металів, штучного інтелекту й технологій", – розповів виданню дипломат у Москві.
Раніше припинення вогню вважали умовою для поновлення економічних відносин між США й Росією, але тепер цей бар’єр знято, пише видання.
Читайте також
Під час переговорів у Флориді 9 жовтня Віткофф запропонував Україні повоєнний "регіональний план процвітання" за участю України, Європи і Росії. Він, зокрема, передбачав повне поновлення постачань російського газу й нафти до Європи через Україну. Українську делегацію стурбувала схожість цих пропозицій з ідеями Дмитрієва.
Переговори, як пише Le Monde, переросли в конфлікт. Під час зустрічі Віткофф "із роздратуванням" вимагав від глави ОП Кирила Буданова припинити удари по російських НПЗ. Буданов же "ледь стримував гнів" і відчував, що з ним "поводяться як із дитиною, яку вчать заробляти гроші". Переговори перервалися – а після їх поновлення стало відомо про угоду США й РФ щодо дизельного пального.
Джерела видання зазначають, що ніколи не бачили українців "настільки засмученими і стурбованими". В оточенні Зеленського ситуацію назвали "безнадійною", оскільки спецпосланники Трампа Віткофф і Кушнер "думають лише про бізнес".
Як пише Le Monde, у Москві вважають Дмитрієва "клоуном", який, щоб спокусити американських співрозмовників, заманює їх усілякими "ніштяками" (так, французьке видання вжило саме це слово). Проте, як зазначають у матеріалі, Віткофф "потрапив під чари" Дмитрієва.
"Распутін Путіна", – називає його філософ Бернар-Анрі Леві. У Карнегі-центрі зазначають, що Дмитрієв вжився в роль "досвідченого комівояжера, у портфелі якого дивним чином опиняється предмет, якого відчайдушно потребує його співрозмовник", і який "розуміє коди трансатлантичної еліти".
В адміністрації Трампа "зростає розуміння того, що співпраця з Росією є життєво важливою для національних інтересів Сполучених Штатів", як сказав сам Дмитрієв виданню Le Monde.
Наочною ілюстрацією його правоти може бути те, що адміністрація Трампа розглядає скасування санкцій стосовно фонду, який очолює Дмитрієв, повідомила 28 жовтня The New York Times. Російський фонд прямих інвестицій занесли до санкційного списку США за кілька днів після повномасштабного вторгнення Росії в Україну як "фонд для підкупу", який Путін використовує для впливу за кордоном. Тепер же в команді Трампа розмірковують про зняття санкцій із нього, щоб "поліпшити американо-російські відносини і сприяти завершенню війни".
Окрім того, деталі ймовірної "співпраці" опублікувала 27 жовтня Financial Times.
За даними газети, у межах переговорів нібито про припинення війни в Україні США й Росія обговорюють, зокрема:
- повернення американських компаній на російський нафтовий ринок;
- залучення провідних американських компаній до плану поновлення продажів російської нафти до Європи трубопроводом "Дружба";
- продаж міжнародних активів "Лукойлу" інвесторам, пов’язаним із Білим домом;
- проєкт щодо СПГ на Алясці за участю російської компанії "Новатек";
- поновлення постачань російського газу в Європу вцілілою гілкою трубопроводу "Північний потік";
- поновлення доступу американських авіакомпаній до російського повітряного простору для транзиту й перельотів, що суттєво знизить витрати на пальне;
- поновлення співпраці американських компаній із РФ щодо виробництва й постачання титану;
- послаблення санкцій щодо калійних добрив і їх експорту через балтійські порти;
- передання управління окупованою Запорізькою АЕС американській компанії, яка розподілятиме енергію між Україною та РФ.
Один з американських посадовців заявив FT, що економічні угоди буде додано до "комплексної мирної концепції, яка має покласти край" війні в Україні, однак поки їх остаточно не затверджено.
Поточні обговорення ґрунтуються на пропозиціях, які Віткофф і Кушнер обговорювали із Дмитрієвим наприкінці минулого року. У лютому Дмитрієв оцінив вартість потенційних проєктів у суму $14 млрд. Однак ця ініціатива зрештою зайшла у глухий кут.
"План Дмитрієва полягав у тому, щоб почекати, поки війну буде заморожено, але час минає, а війна не припиняється, тому вони вирішили рухатися вперед зараз", – сказало одне із джерел FT.
Як читати ”ГОРДОН” на тимчасово окупованих територіях
Читати
