Ризик з боку Китаю і КНДР. Чим Штатам загрожує можливе виснаження запасів зброї через удари по Ірану

12 липня, 22.53 Этот материал также можно прочитать на русском

Запаси основних високоточних боєприпасів США залишаються суттєво виснаженими, а подальші удари по Ірану можуть ще більше погіршити ситуацію. Про це 12 липня повідомив CNN із посиланням на військових експертів.

За словами співрозмовників, така ситуація створить ризики для готовності американської армії до можливих майбутніх конфліктів із Китаєм або Північною Кореєю.

Під час початкового етапу війни з Іраном американські сили витратили тисячі ракет великої дальності й засобів протиповітряної оборони. За оцінками CSIS, до завершення активної фази бойових дій у квітні Пентагон використав щонайменше половину запасів протиракет THAAD, майже половину ракет-перехоплювачів Patriot і приблизно 30% крилатих ракет Tomahawk.

Експерти зазначають, що темпи поповнення цих запасів залишаються низькими. За нинішніми виробничими планами Пентагон щомісяця отримує приблизно 15 нових ракет Tomahawk і приблизно 20 ракет Patriot, тоді як постачань THAAD 2026 року взагалі не заплановано. За оцінками CSIS, відновлення запасів до довоєнного рівня може тривати понад три роки.

Колишня виконувачка обов'язків фінансового директора Пентагону Елейн Маккаскер заявила, що відновлення запасів більшості боєприпасів займе від двох до п'яти років. Водночас генерал у відставці Джон Феррарі звернув увагу, що Конгрес США поки не виділив жодного додаткового долара на заміну ракет, витрачених під час війни.

Для прискорення виробництва президент США Дональд Трамп у червні застосував закон про оборонне виробництво (Defense Production Act), який має спростити процедури для виробників озброєння. Окрім того, Пентагон уклав нові контракти на розширення виробничих потужностей.

Окремо США просувають ліцензійне виробництво ракет Patriot за кордоном. Зокрема, Німеччина й Україна мають отримати можливість виробляти ракети-перехоплювачі на своїй території, що має частково знизити навантаження на американську оборонну промисловість.

Контекст

Активна фаза війни між Іраном і США почалася 28 лютого цього року – цього дня США разом з Ізраїлем завдали авіаударів по території Ірану, унаслідок яких загинуло кілька десятків вищих державних діячів, зокрема верховний лідер Алі Хаменеї.
28 травня США й Іран досягли угоди про 60-денний меморандум щодо припинення вогню і початку переговорів стосовно ядерної програми Тегерана. 1 червня Трамп заявив, що виконав умову Ірану щодо припинення бойових дій між Ізраїлем і Ліваном.
У ніч на 18 червня США й Іран підписали меморандум про взаєморозуміння щодо завершення війни, але вже після цього країни знову обмінялися ударами, через що Трамп оголосив, що перемир'я припинено. "Я більше не хочу мати з ними нічого спільного, бо вони – мерзота. Ви знаєте, що таке мерзота? От вони – мерзота. Це хворі люди", – сказав він. Пізніше президент США анонсував масований обстріл Ірану. Атака сталася того самого дня.
10 липня Трамп заявив, що Америка погодилися продовжити мирні переговори з Іраном, але припинення вогню закінчилося.