Торгівля викидами вуглецю має стимулювати модернізацію промисловості, а не додаткові витрати – експертка 

У липні Верховна Рада України зареєструвала три законопроєкти щодо створення НСТВ.

Циганок зазначила, що обговорення майбутньої системи відбувається після переходу механізму CBAM у Європейському союзі (ЄС) до фінансової фази. Ціна вуглецю вже зараз впливає на витрати українських компаній, які експортують продукцію в ЄС.

"Найбільша помилка української дискусії навколо НСТВ сьогодні полягає в тому, що значна частина бізнесу досі сприймає її як чергову екологічну реформу. Насправді це вже питання для власника бізнесу, CEO, CFO та стратегічного директора", – зазначила експертка.

На її думку, важливим є не лише майбутній рівень ціни на викиди, а й механізм розподілу коштів, отриманих у межах системи.

За словами Циганок, державі варто спрямувати ці ресурси на оновлення виробничих потужностей, підвищення енергоефективності і скорочення викидів.

Якщо кошти від системи надходитимуть до державного бюджету без прив'язки до технологічного оновлення підприємств, НСТВ стане додатковим податком для промисловості, наголосила вона.

Циганок додала, що важливою метою вважає сумісність української системи з європейським CBAM. Від цього чинника залежатимуть умови доступу української продукції до ринку ЄС, її конкурентоспроможність і здатність українських підприємств залучати інвестиції.

У період повоєнного відновлення НСТВ, на думку експертки, може стати одним із джерел стимулювання технологічного оновлення металургійної, хімічної промисловості, виробництва будівельних матеріалів та енергетики.