"Треба буде – вдаримо!" Чому світові лідери перестають боятися ядерної війни, якою Путін відкрито погрожує 

У світу проблеми

Раніше страх перед ядерною війною стримував світові держави від необдуманих кроків, це відчуття допомогло врятувати світ у часи холодної війни, змусивши американських і радянських лідерів шукати розумних способів управління ядерними арсеналами, потужність яких "виходила за межі здорового глузду". Такою думкою починається стаття The Economist. Зараз, як пишуть журналісти, ситуація змінилася. Лідери трьох країн з найпотужнішими у світі ядерними арсеналами, – Путін, президент США Дональд Трамп і глава Китаю Сі Цзіньпін, – здається, байдужі до ризиків.

У світу є глобальна проблема: США, Китай і Росія налаштовані на розширення або модернізацію своїх ядерних арсеналів і неохоче беруть участь у переговорах щодо контролю над озброєннями або дозволяють раніше укладеним договорам втратити чинність.

Трамп давно оцінює ядерну війну як катастрофу, але вважає, що людство не застосує її. Задовго до початку політичної карʼєри, 1990 року, в інтервʼю журналу Playboy він заявив: вірити у застосування ядерної зброї безглуздо, адже "всі знають, наскільки руйнівним це буде". Але тепер, обіймаючи посаду головнокомандувача армії США, він не ставиться до цього питання з належною серйозністю, пише видання. США тривалий час докладали зусиль, щоб не допустити приєднання нових країн до "ядерного клубу", але ще до президентства Трампа "закрили очі" на появу власної ядерної зброї у країн – сусідів Китаю – Індії і Пакистану, а також у Ізраїлю, союзника Вашингтона. Видання пояснює мотивацію США міркуваннями realpolitik – політики, що ґрунтується на практичних обставинах, а не моральних принципах чи ідеології.

Ще як кандидат у президенти 2016 року Трамп заявляв, що для Японії, можливо, було б краще мати ядерну зброю для стримування Північної Кореї, ніж покладатися на допомогу США. А зараз він намагається продати ядерні технології таким партнерам, як Саудівська Аравія та Південна Корея, з меншими обмеженнями та гарантіями, ніж це було передбачено в попередніх таких угодах, наголошує видання.

Китай за часів правління Сі Цзіньпіна – проти ядерних воєн. Лідер КНР не розділяє позиції Мао Цзедуна, який нібито вітав ядерний конфлікт 1957-го, заявляючи, що ядерна зброя, хоча й стерла б із планети половину населення, водночас знищила б імперіалізм, і "весь світ став би соціалістичним".

Китай епохи Сі Цзіньпіна прагне до середини ХХІ ст. стати настільки потужним, що жодна інша країна не зможе чи не наважиться йому протистояти. А світова війна тільки завадить такому підйому, пише ЗМІ. Водночас Пекін відкидає заклики Вашингтона взяти участь у тристоронніх переговорах із Росією щодо контролю над ядерною зброєю.

"Хоча Китай, можливо, й не схвалює ядерних боєголовов і ракет КНДР або спроби Ірану створити бомбу, він, здається, набагато менш схильний, ніж 10 років тому, підтримувати чи застосовувати міжнародні санкції, покликані стримати ядерні амбіції цих країн. Китай також не поступився американським вимогам щодо двостороннього використання своєї економічної могутності для тиску на них. З огляду на те, що Північна Корея вже має ядерну зброю, а іранські правителі побоюються за саме своє виживання, для того, щоб змінити розрахунки цих країн, потрібно застосувати такі заходи, які загрожували б безпеці їхніх режимів. Китай не чинитиме такого тиску, оскільки він ненавидить очолювані США кампанії зі зміни режиму більше, ніж боїться того, що недисципліновані держави-сателіти отримають ядерну зброю", – наголошує видання.

А що Росія?

Попередник Трампа Джо Байден у жовтні 2022 року попереджав про найвищий із часів Карибської кризи ризик застосування ядерної зброї. За кілька тижнів до того Путін оголосив про готовність застосувати ядерну зброю в разі загрози територіальній цілісності Росії. У Білому домі тоді пояснювали, що президент США реагував на риторику Путіна і його погрози Україні і що ця оцінка не ґрунтується на якихось нових розвідувальних даних.

Мовляв, Байден просто наголосив на ставленні США до цього. І лише за два роки стало відомо: восени 2022-го США оцінювали ризик ядерного удару РФ по Україні у 50%. Це була дуже висока оцінка, яка зросла до таких показників з 5–10%.

За даними журналіста CNN Боба Вудворда, тогочасні звіти американської розвідки свідчили: Путін настільки був занепокоєний втратами на полі бою в Україні, що міг застосувати тактичну ядерну зброю.

Саме на підставі звітів розвідки тоді Білий дім оцінив імовірність ядерного удару в 50%, писав Вудворд у своїй книжці "Війна". За його інформацією, Байден тоді доручив своєму раднику з національної безпеки Джейку Саллівану виходити на зв'язок із росіянами "всіма каналами". "Скажіть їм, що ми зробимо у відповідь", – нібито заявив Байден.

Це було не востаннє, коли Путін діставав "ядерну дубинку" під час повномасштабної війни. Зазвичай він це робив, коли ситуація на полі бою заходила у глухий кут і війська РФ не мали просування. Він відверто погрожує світові ядерною зброєю, наголошує The Economist. На думку журналістів, він це робить, "щоб залякувати й вимагати, щоб до його збанкрутілої мафіозної держави ставилися так, ніби вона й досі є наддержавою".

Один із найсвіжіших прикладів – повідомлення Bloomberg із посиланням на неназваних осіб, наближених до Кремля. 26 серпня агентство повідомило: оскільки переговори про завершення війни зайшли у глухий кут, Путін готується до ескалації повітряних ударів по Україні і що як "крайній захід" може застосувати тактичну ядерну зброю. Поки ознак того, що РФ готується до такого кроку, немає, але голоси "яструбів" у Москві, які підтримують такий крок, стали голоснішими, додав ЗМІ.

Наприклад, депутат Держдуми і лідер партії "Родина" Олексій Журавльов 30 серпня прямо закликав завдати по Україні ядерного удару, щоб примусити до капітуляції.

"Треба бити так, щоб ворог зрозумів, що він має капітулювати. Тривають дискусії: чи можемо ми застосовувати тактичну ядерну зброю, не можемо. Слухайте, такої дискусії навіть не повинно бути! У разі потреби ми її зобов'язані застосовувати… Треба буде бити – вдаримо. І це не обговорюється", – заявив він.

Така риторика Москви зрештою призвела до появи серед західних політиків прихильників думки, що Україна не має "повністю перемогти" чи прогнати РФ зі своєї території. "Оскільки Москва має ядерну зброю, згідно із цією лінією мислення, програш війни не тільки неможливий, але й фактично небажаний. Щоб уникнути принизливої ​​поразки, Росія може ризикнути Армагеддоном і застосувати свою ядерну зброю, і, звичайно, українська територія та суверенітет цього не варті", – так описував цю позицію у статті для Foreign Рolicy німецький політолог Андреас Умланд.

Він каже, що прихильники такого міркування помиляються, і наводить низку прикладів, коли ядерні держава програвали війни і не застосовували стратегічного озброєння.

У 1960-х роках Франція програла жорстоку колоніальну війну в Алжирі, потім США програли у В'єтнамі, а Радянський Союз – в Афганістані.

"У кожному випадку це була принизлива поразка, якій жодна наддержава не намагалася запобігти за допомогою ядерної ескалації. Китай також програв війну проти В'єтнаму, ескалації якої він не хотів, так само як і США, і Радянський Союз. Щоразу ядерна держава зазнавала вражаючої поразки від набагато меншого, неядерного ворога і не натискала червону кнопку", – наголошує Умланд.

Експерт пише, що навіть загнаний у кут Путін навряд чи застосує ядерну зброю. Він проводить раціональний аналіз історичних подій і на нього спирається у своїй оцінці. Однак Путін не раз доводив свою нераціональність і, як говорив президент України Володимир Зеленський, нікому невідомо, що у того в голові. Сьогодні люди, які керують США, Китаєм і Росією, не позбавлені страху, пише The Economist. "Але занадто часто їхні турботи є егоїстичними й зосередженими на внутрішніх проблемах. Урятувати світ? Нехай про це турбується хтось інший, – констатує видання. – Вони перестали непокоїтися і навчилися любити бомбу".