У РФ дрони атакували НПЗ. Раніше ЗМІ писали про паузу в ударах України по російській нафті до виборів у США

Світ

У Новокуйбишевську Самарської області Росії після атаки безпілотників уранці 30 жовтня зайнявся нафтопереробний завод, який виробляє реактивне паливо для потреб збройних сил країни-агресора. Про це пише російське видання Astra.

Губернатор регіону В'ячеслав Федорищев підтвердив атаку дронів, водночас не повідомив, що саме було атаковано в місті.

Офіційно про БПЛА у регіоні оголосили приблизно о 6.00, на той момент атака вже тривала, зазначає Astra. OSINT-аналіз видання встановив, що займання сталося на території Новокуйбишевського НПЗ.

Український моніторинговий канал Exilenova+ поширив світлини із сильною пожежею на НПЗ.

Завод входить до групи ПАТ "НК "Роснефть"" з 2007 року. Його виробнича потужність становить приблизно 8,8 млн тонн нафти на рік.

НПЗ виробляє понад 20–30 видів нафтопродуктів, зокрема автомобільний бензин та дизельне паливо, реактивне паливо (для повітряно-космічних сил Росії), бітуми та нафтовий кокс.

Раніше завод у Новокуйбишевську неодноразово зазнавав атак, як і саме місто. Зокрема НПЗ було атаковано 22 серпня. Після ударів ЗСУ 18 квітня на підприємстві зупинили роботу обох установок первинної переробки нафти – АВТ-11 та АВТ-9.

Напередодні, 29 жовтня, The Wall Street Journal із посиланням на джерела писало, що Україна припинила атаки на російські НПЗ до виборів у США, а можливо, й на довший час.

До удару по Новокуйбишевському НПЗ Україна востаннє атакувала російську нафтову інфраструктуру 20 жовтня. WSJ зазначало, що після тиску з боку США вона взяла "неофіційну паузу", яка триватиме щонайменше до довиборів до Конгресу США, які відбудуться 3 листопада.

WSJ стверджує, що США повторили прохання не наносити ударів по НПЗ 20 жовтня під час переговорів в Осло. Його озвучив зять президента США Дональда Трампа Джаред Кушнер. Один із посадовців охарактеризував розмову як "дуже важку". Кушнер нібито сказав, що вони зі спецпосланцем Стівом Віткоффом витрачають багато часу та енергії на посередництво з Москвою, і 30-денна пауза в ударах була б для України способом "висловити вдячність".

Джерела видання стверджують, що міністр оборони України Євгеній Хмара рекомендував президенту Володимиру Зеленському утриматися від ударів через "делікатну дипломатичну ситуацію". Глава Української держави погодився, але зазначив, що якщо військові вважатимуть за потрібне, вони можуть відновити атаки.

За словами джерел, європейські союзники також радили Зеленському "враховувати політичну чутливість цін на енергоносії" у США напередодні виборів.

Контекст

11 жовтня Трамп оголосив про енергетичне перемир'я між Україною і РФ, на яке сторони нібито погодилися. Зеленський у відповідь повідомив, що нічого про це не знав, але підтвердив готовність країни підтримати його, якщо Росія також це зробить. Кремль поки не коментував імовірної домовленості з Трампом. Станом на 12 жовтня РФ не припинила завдавати ударів по Україні.
В інтерв’ю Financial Times, яке опублікували 15 жовтня, Зеленський заявив, що зняв заборону на удари по російських НПЗ після атаки агресора на українську енергетику. Європейські лідери переважно підтримали намір України відновити такі удари.