Українська металургія зупинилася після російських ударів. Експерти назвали, що потрібно для відновлення 

За даними "Метінвесту", по "Запоріжсталі" випустили 17 балістичних ракет, унаслідок атак загинуло восьмеро працівників. "АрселорМіттал Кривий Ріг" після чотирьох ударів за п’ять тижнів вирішив законсервувати виробництво до завершення війни. Зупинилися також "Каметсталь" у Кам’янському та підприємство "Інтерпайпу" у Дніпрі, зазначило видання.

Російські атаки стали не єдиним чинником кризи, заявили експерти галузі у коментарях DW. Старша економістка Центру економічної стратегії Наталія Колесніченко назвала ситуацію в галузі "ідеальним штормом". До обстрілів додалися перебої з електропостачанням, блокування одеських портів, скорочення безмитних квот ЄС на імпорт української металопродукції та дія механізму вуглецевого коригування імпорту CBAM.

За оцінкою Dragon Capital, зупинка виробництва сталі та скорочення видобутку залізної руди можуть коштувати українській економіці приблизно 1,5% ВВП. Колесніченко зазначає, що металургія разом із суміжними галузями забезпечувала понад 5% ВВП країни. За її оцінкою, зупинка комбінатів цього року може зменшити ВВП на пів відсоткового пункту, а якщо підприємства не працюватимуть і наступного року, економічні втрати можуть бути більшими.

Наслідки зупинки металургії поширюються на ринок праці та суміжні галузі. За словами директора GMK Center Станіслава Зінченка, на шести сталеливарних підприємствах безпосередньо працювало приблизно 80 тис. людей, ще 250 тис. залежали від галузі через замовлення для інших підприємств.

"Практично із сім'ями, з родинами – це мільйон людей, що залежали від роботи сталевої індустрії", – наголосив Зінченко.

Найбільші ризики виникають для промислових міст, бюджети яких значною мірою залежать від великих підприємств. Серед них – Запоріжжя, Нікополь, Дніпро, Кривий Ріг, Кам’янське та Горішні Плавні.

"Ці міста просто помруть. Люди будуть їхати з них. Це буде соціальна та гуманітарна катастрофа", – попередив директор GMK Center.

Кривий Ріг уже зіткнувся з потребою скорочувати бюджетні видатки після зупинки "АрселорМіттал Кривий Ріг" і кількох гірничо-збагачувальних комбінатів. Голова ради оборони міста Олександр Вілкул пояснив, що податки промислових підприємств спрямовували, зокрема, на зарплати бюджетникам, утримання міської інфраструктури, ремонт теплоцентралей, дитсадки та соціальні служби.

Однією з головних умов відновлення галузі експерти називають відновлення морського експорту. За словами Зінченка, без морського коридору Україна не може повноцінно постачати на світові ринки ані залізну руду, ані сталь. Залізничні маршрути через західний кордон не здатні компенсувати втрату портів.

Президент асоціації "Укрметалургпром" Олександр Каленков вважає, що відновлення морських шляхів дало б змогу експортувати залізорудну сировину та підтримати частину виробництва. Серед інших необхідних заходів він називає збереження трудових колективів, бронювання працівників і податкові послаблення для підприємств, які простоюють.

Для підтримки галузі Зінченко також пропонує створити спеціальний фонд допомоги металургійним підприємствам, залучити міжнародних партнерів до відновлення пошкоджених заводів і докласти дипломатичних зусиль для відновлення морського коридору. На його думку, Україні також потрібен доступ до європейського ринку, який раніше був одним із головних напрямків експорту української сталі.

Ще одним можливим заходом експерти називають відтермінування або пом’якшення обмежень ЄС на імпорт української металопродукції та застосування CBAM на період війни, ідеться у статті.

Попри масштаб кризи, у GMK Center вважають, що українську металургію ще можна зберегти. Серед її переваг Зінченко називає технічні компетенції, виробничий потенціал і власну залізорудну сировину, а також попит європейської промисловості на український чавун і напівфабрикати.