"Безпрецедентний опір". Орбана немає, а санкції проти РФ однаково гальмують. Що з ними не так? 

Безпрецедентний опір

Новий пакет обмежень проти РФ 9 червня презентувала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. За її словами, він буде зосереджений на енергетиці, фінансових послугах, криптовалюті, торгівлі й візах для росіян. Крім того, Єврокомісія вперше хоче заборонити в’їзд до країн ЄС "будь-кому, хто служив у російських збройних силах" із початку війни в Україні.

ЄС не може вводити санкції без одностайної підтримки всіх країн блоку. Новий пакет намагалися – і не могли – узгодити протягом усього липня. Чергова спроба провалилася 22 липня. ЗМІ повідомляли, що ухвалення нового пакету можуть перенести на осінь, якщо держави-члени не досягнуть компромісу.

За словами джерел FT, масштаби відмови країн схвалити нинішній пакет санкцій "сягнули безпрецедентного рівня".

Річ у тім, що європейські компанії зазнали мільярдних збитків у перші місяці повномасштабної війни через введення санкцій проти Росії, з якою вони торгували. Деякі країни досі не припинили ділових відносин із Росією – і саме на ці галузі спрямовані нові санкції, оскільки вони, як і раніше, приносять найбільший дохід, говорять дипломати. Але, схоже, Європа втрачає готовність миритися з негативними наслідками санкцій для компаній ЄС.

Різниця із часами "за Орбана" полягає в тому, що тепер країнам доводиться відкрито відстоювати власні економічні інтереси, зазначає Politico. "Орбан був складним, але він фактично ніколи не блокував цілих пакетів", – заявив один із дипломатів ЄС.

Тепер посли країн ЄС вказують одне на одного й кажуть: "Ну, ми ніяк не можемо відмовитися від своїх ділових інтересів; краще нехай ви відмовитеся від чогось свого", цитує FT.

У чому складність

Кілька країн – зокрема Греція, Франція, Італія, Німеччина, Австрія та Португалія – вимагали винятків з останнього пакету санкцій ЄС або повністю блокували його. Точної інформації про те, що в підсумку потрапило під обмеження, станом на зараз немає, але у процесі обговорень санкції суттєво пом’якшили, писали ЗМІ.

Австрія домагалася врегулювання питання з Raiffeisen Bank, чиї активи в Росії було експропрійовано. Як компенсацію банку вона вимагає розморозити російські активи на суму €2 млрд.

Ініційовану країнами Балтії повну заборону на в’їзд до ЄС для колишніх і чинних російських військових заблокували під тиском Франції, Італії та Греції, економіки яких орієнтовані на туризм. Обмеження, імовірно, звузили до лише короткострокових віз і лише для осіб, які брали безпосередню активну участь у бойових діях.

Інші країни домоглися видалення заборони на імпорт російської риби. Крім того, із санкційного списку після заперечень Болгарії прибрали главу РПЦ Кирила й, імовірно, засновника компанії "Лукойл" Вагіта Алекперова.

Але головним каменем спотикання стала вимога Греції продовжити для неї дозвіл на реекспорт російського скрапленого газу до третіх країн. Афіни вимагають безстрокового винятку для грецьких судноплавних компаній. Так Греція намагається захистити судноплавну компанію Dynagas, яка належить грецькому мільярдерові Георгію Прокопіу. За інформацією FT, представник Афін прямо заявив своїм колегам у ЄС, що заборона на транзит російського СПГ фактично "зруйнує" компанію.

Греція, очевидно, не єдиний уряд ЄС, який намагається захистити свої інтереси від санкцій. Але, як зазначив у розмові з FT колишній американський чиновник, котрий відповідав за санкції, "незвично, коли уряд лобіює інтереси однієї-єдиної компанії, яка отримує настільки значний прибуток від російського бізнесу".

Хепі-енд чи серйозна криза?

Сьогодні вранці посли країн ЄС досягли політичної згоди щодо 21-го пакету санкцій проти Росії. Формальну процедуру розпочнуть у другій половині дня.

Санкції торкнуться найбільшої кількості фізичних і юридичних осіб – 250. Пакет містить заборони на трансакції, спрямовані проти фінансового сектору Росії, нові заходи проти криптовалют і "тіньового флоту" РФ. Зокрема, країни погодилися продовжити дію стелі цін на російську нафту на 12 місяців. Як пояснило Politico, зараз стеля встановлена на рівні $44,1 за барель і мала зрости через війну в Ірані.

За даними ЗМІ, узгодити санкції вдалося завдяки тому, що Греція домоглася для себе винятку, який дає їй змогу продовжувати постачання російського СПГ клієнтам, котрі не входять до ЄС.

Ситуація з 21-м пакетом – не виняткова. Жодного із чинних пакетів не узгоджували легко, і втім, санкційний тиск накопичується і працює, запевняє уповноважений президента України з питань санкційної політики Владислав Власюк.

"Майже завжди фінальні рішення ухвалювали після кількох раундів переговорів – держави шукали формулу, яка дозволяла зберегти і єдність, і наповненість пакету. І так 20 разів. Коли на стіл лягає новий список обмежень, кожна столиця починає рахувати вплив на власну економіку. На різних етапах різні "червоні лінії" виникають у різних гравців", – зазначає він.

Водночас Власюк упевнений: розмови про те, що інструменти тиску вичерпано, а Захід уперся в межу своїх можливостей – це міф, "простір для маневру залишається величезним".

Проте, як зазначає Euronews, досягнута угода "значно пом’якшена й викликає серйозні питання щодо впливу національних економічних інтересів на кампанію з підриву здатності Москви фінансувати війну".

"Це серйозна криза для всього підходу до санкцій. Якщо всі вимагатимуть винятків і лазівок, то наприкінці процесу кожен пакет санкцій виявиться просто порожньою коробкою", – цитує FT одного з європейських дипломатів.