Експосол пояснив, чому Південна Корея вимагає від України вибачень після заяв про полонених із КНДР
Військові КНДР потрапили в полон у січні 2025 року
Фото: Zelenskiy / Official / Telegram
Український дипломат, колишній заступник посла України в Південній Кореї Євген Перелигін очікував, що суперечка навколо оприлюднення інформації про передання Україною Сеулу північнокорейців, котрі торік потрапили в полон, затухатиме. Він пише у Facebook, що один із базових принципів корейської дипломатичної культури передбачає залагодження таких скандалів непублічно, однак цього разу "реальність виявилася набагато жорсткішою".
На думку дипломата, цього разу спрацювали "тригери, які зробили тиху дипломатію абсолютно неможливою". "Замість того, щоб перевести конфлікт у непублічну площину, ми бачимо новий виток ескалації. Сеул тепер офіційно вимагає від Києва пояснень і вибачень. Чому ж східна стриманість поступилася місцем відкритому тиску? На мою думку, корейські партнери сприйняли заяву української сторони про те, що "ніяких домовленостей про конфіденційність не існувало", як пряме звинувачення їхнього президента у неправді. А це – миттєвий і тотальний підрив довіри до лідера держави", – пише Перелигін.
За його словами, в азійській культурі ситуація, коли лідера "виставляють брехуном перед власною нацією", є репутаційним знищенням, на яке неможливо не відповісти.
"Українська сторона фактично позбавила Сеул простору для маневру: "проковтнути" це означало б для корейського керівництва визнати власну слабкість", – вважає дипломат. Він каже, що, оскільки питання КНДР для Сеула завжди було критичним у сенсі нацбезпеки, влада Південної Кореї, "затиснута під жорстким тиском внутрішньої опозиції та медіа, просто не могла дозволити собі заплющити очі на цей інцидент".
Щоб залагодити суперечку і не поглиблювати кризу у відносинах із Сеулом, українській владі варто "приборкати будь-які амбіції, припинити публічні суперечки" і визнати непорозуміння, вважає він.
"Подальша тактика "заперечення" лише поглибить кризу, – пояснив дипломат. – Оптимальний вихід – дипломатична заява про "прикре комунікаційне непорозуміння через різне трактування конфіденційності під час війни" з висловленням абсолютної поваги до лідера РК та інтересів безпеки його країни".
Контекст
- 23 вересня під час виступу на засіданні Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна передала Південній Кореї двох полонених північнокорейських військових.
- 25 вересня Південна Корея звинуватила Зеленського у розголошенні інформації про полонених. "Невідомо, які обставини змусили українську сторону порушити договір про конфіденційність та оприлюднити цю інформацію, але це дуже сумно", – наголосив президент Південної Кореї. В Офісі президента спочатку заявили, що "домовленості мовчати не було", а потім додали: "Було б дивно просто таємно віддати кудись цих людей, яких наші воїни взяли в полон, тому з усієї історії – а вона довга і детальна – ми повідомили лише сам факт, що їх відправили в Республіку Корея".
- 27 вересня адміністрація президента Південної Кореї оприлюднила заяву, у якій вимагає від України вибачень і пояснень. За даними ЗМІ, Україна заздалегідь повідомила Південну Корею про намір Зеленського розповісти на полях Генеральної Асамблеї ООН про передання військовополонених, однак не уточнила, як саме це питання буде висвітлено.
- Цих двох північнокорейців українські війська захопили в полон у Курській області РФ 2025 року. Після того кілька місяців тривало публічне обговорення про їх можливе передання Південній Кореї.