Міжнародні спостерігачі заявили про ризики порушення права на справедливий суд у справі "Роттердам плюс" 

"Невизначеність процесуального порядку реалізації стороною захисту права на оспорювання доказів обвинувачення становить проблему забезпечення змагальності судового розгляду та рівності процесуальних можливостей сторін", – зазначили експерти місії.

У звіті йдеться, що захист повторно порушував питання про те, коли і в якому порядку зможе системно викласти заперечення щодо вже досліджених доказів обвинувачення. Суд повідомив, що така можливість буде надана на наступних етапах розгляду, однак конкретних строків і процедури не визначив.

Спостерігачі звернули увагу на повторювані заперечення захисту щодо походження, достовірності, допустимості та доказового значення матеріалів обвинувачення. У звіті зазначається, що ці зауваження не отримують достатньо переконливого предметного спростування під час дослідження доказів.

За інформацією місії, під час засідання суд досліджував письмові матеріали обвинувачення, що стосуються ціноутворення на вугілля, рентних платежів, його імпорту та постачання, а також методології визначення прогнозованої оптової ринкової ціни електроенергії. За версією обвинувачення, під час ухвалення відповідного порядку застосовувалися економічно необґрунтовані підходи, а окремі зацікавлені суб'єкти впливали на формування його показників.

Захист заперечував проти способу зіставлення економічних показників, наголошуючи, що обвинувачення порівнювало фактичні та прогнозні величини, а також різні за змістом показники вартості вугілля й доходів генеруючих компаній.

Окремо суд запитав прокурора, як відкритість процедури підготовки та ухвалення порядку узгоджується з версією обвинувачення про злочинний характер дій фігурантів. Прокурор пояснив, що йдеться не про повне приховування інформації, а про економічну необґрунтованість документа та обмежений доступ до частини робочих матеріалів до його затвердження. Суд зауважив, що сама економічна необґрунтованість не вичерпує змісту інкримінованого правопорушення.

У висновках моніторингова місія послалася на практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справах "Махарік проти Чехії" та "Джурич проти Сербії". За оцінкою експертів, суд має не лише перевіряти якість і надійність доказів, а й надавати мотивовану відповідь на істотні доводи сторін.

Місія вважає, що поєднання сумнівів щодо доказової бази з невизначеністю щодо можливості захисту повноцінно представити свої заперечення створює ризики порушення процесуального балансу.