Наслідки ударів України по НПЗ Росії місяцями видно з космосу – FT
Кришка резервуара НПЗ в Капотні досі лежить там, де впала
Фото: EPA
Удари українських далекобійних дронів вивели з ладу понад 30% фактичних і 45% номінальних потужностей російської нафтопереробної галузі. Це спричинило найгіршу паливну кризу в Росії з часів розпаду Радянського Союзу. Про це 30 липня пише Financial Times.
Україна адаптувала удари по РФ, зосередившись на найважливіших і найскладніших для заміни компонентах нафтопероробних заводів.
Групам ударних підрозділів, як зазначає FT, тепер надходить від інженерів інформація про те, які компоненти НПЗ буде складніше за все замінити, щоб надовго вивести завод із роботи.
Аналіз видання засвідчив, що пошкодження на кількох великих російських НПЗ залишалися протягом тижнів або навіть місяців після атак.
Одним із найбільш постраждалих став НПЗ у Туапсе. Наприкінці квітня завод зазнав двох атак, після яких у регіоні йшов "нафтовий дощ".
За оцінками FT, удари знищили понад десяток великих і середніх резервуарів загальною місткістю приблизно 80 тис. м³.
Дрони, імовірно, також знищили установку вторинної переробки, побудовану в межах програми модернізації, яку схвалив нелегітимний президент Росії Володимир Путін, додає видання.
На НПЗ в Омську (розташованому за 2,5 тис. км від українського кордону) було пошкоджено інший критично важливий об’єкт – установку, яка видаляє воду та солі із сирої нафти перед переробкою. Такі агрегати особливо важливі для роботи НПЗ, а їхній ремонт може тривати кілька місяців, пише FT.
Аналіз видання засвідчив, що наслідки більшості атак на 10 найбільших російських нафтопереробних заводах, зокрема в Омську, Москві й Туапсе, були настільки масштабними, що їх було видно з космосу ще протягом тижнів, а подекуди й місяців після останніх ударів.
Супутникові знімки демонструють, наскільки повільно відбувається ремонт. За понад місяць після наймасованішого удару по Москві кришка великого резервуара Московського НПЗ для зберігання нафти досі лежить там, де впала. Три менші резервуари, насосна станція та труби, які з’єднують їх з іншою частиною НПЗ, також досі пошкодженні.
Контекст
- Із початку 2024 року Україна посилила атаки на нафтогазові об'єкти на території країни-агресора Росії. Президент України Володимир Зеленський заявляв, що в України немає іншого вибору, окрім як завдавати ударів у відповідь на повітряні атаки РФ на українські об'єкти енергетики.