США відмовилися від планів розмістити в Європі далекобійні ракети, що посилило побоювання щодо безпеки континенту й послаблення стримування країни-агресора Росії. Про це 4 травня пише Financial Times.
Рішення ухвалили після розбіжностей між президентом США Дональдом Трампом і канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом на тлі війни США з Іраном. Водночас Вашингтон оголосив про виведення приблизно 5 тис. американських військових із Німеччини, нагадує видання.
Скасування розгортання ракет, включно з крилатими Tomahawk і гіперзвуковими системами, створює суттєву прогалину в обороні Європи, вважають експерти. Спочатку план, погоджений ще за адміністрації попереднього президента США Джо Байдена, мав тимчасово посилити можливості НАТО, поки європейські країни розробляють власні системи далекого удару.
У європейських столицях побоюються, що США можуть і надалі скорочувати військову присутність без чіткого плану, залишаючи союзників без основних можливостей – від протиракетної оборони до розвідки. Це може призвести до тривалих вразливостей у безпеці регіону.
Європейські країни вже працюють над власними ракетними програмами, однак більшість проєктів – на ранній стадії, а створення повноцінних систем може тривати щонайменше п'ять років.
Аналітики попереджають, що сигнал від США можуть сприйняти в Москві як ослаблення ролі Вашингтона як гаранта безпеки Європи, що потенційно посилює ризики для регіону.
Контекст
- 27 квітня в інтерв'ю n-tv глава німецького уряду розкритикував війну США на Близькому Сході й наголосив, що у Вашингтона немає стратегії в діях проти Ірану. Наступного дня Трамп заявив, що Мерц "не знає, про що говорить", а пізніше пригрозив скороченням американського військового контингенту у ФРН. Ця заява, як писало Politico, приголомшила представників Пентагону.
- Також Трамп оголосив, що розглядає ймовірність скорочення чисельності американських військ в Іспанії й Італії.
- Видання "ГОРДОН" розповідало, із чого почався конфлікт між Трампом і Мерцом і якими будуть його наслідки.