УПА, історія, орден Зеленського. Чому посварилися Україна й Польща і чим це загрожує 

Чому Навроцький захотів позбавити Зеленського найвищої нагороди, якої не вручав

Наприкінці травня президент України Володимир Зеленський підписав наказ про надання окремому центру Сил спецоперацій "Північ" почесного найменування "імені Героїв УПА". Як пояснює "ВВС News Україна", посилаючись на джерела в українській владі, глава держави підписав десятки таких наказів за час війни, ініціатива про надання тому чи іншому підрозділу почесного найменування зазвичай належить самим бійцям, і президент у цьому разі виконує радше формальну функцію. Він тут був радше як чиновник, який із нагоди Дня ССО формально затвердив цю ініціативу, ніж візіонер, котрий у такий спосіб надіслав якийсь сигнал польським партнерам, підкреслює мовник.

Рішення обурило президента Польщі Кароля Навроцького – історика з націоналістичними поглядами, який неодноразово робив антиукраїнські заяви під час виборів. Він запропонував позбавити Зеленського ордена Білого Орла – найвищої нагороди Польщі, який йому вручив 2023 року тодішній президент Польщі Анджей Дуда.

Премʼєр-міністр Польщі Дональд Туск висловив занепокоєння рішенням Зеленського й закликав двох президентів до "прямого і щирого" діалогу.

Дуда на тлі критики на адресу українського лідера заявив, що Зеленський "отримав орден Білого Орла в інший час і за інших обставин".

"Тепер вони змінилися, і поведінка Володимира Зеленського також. До того ж помітно", – зазначив Дуда, який називав президента України не тільки колегою, а й другом.

Питання щодо позбавлення Зеленського нагороди 8 червня розглянула Капітула ордена Білого Орла. Капітула висловила свою думку президенту, і Навроцький ухвалить рішення щодо цього "у відповідний час", заявив речник президента Польщі Рафал Лешкевич.

Іскра на березі моря бензину

Скандал виник на тлі зростання в Польщі антиукраїнських настроїв і впливу ультраправих і правих політичних сил. Гіршого часу для такої кризи не придумати, сказав посол України при ЄС у 2010–2015 роках, голова Центру нових рішень Костянтин Єлісєєв в інтерв’ю Radio NV.

"Гірший час для того, щоб створити таку кризу у відносинах з Польщею, не можна було і придумати. Чому я про це кажу? Тому що ми напередодні важливих рішень щодо відкриття переговорних кластерів, ми напередодні саміту НАТО, ми напередодні важливих рішень про надання нам і фінансової, і оборонної підтримки. І, звичайно, те, що відбувається в наших відносинах з Польщею, не грає на руку", – пояснив він.

На думку дипломата, люди, які передали президенту України на підпис наказ про надання підрозділу імені героїв УПА, "підставили його". Але чому Україна має узгоджувати з Польщею такі рішення?

"Європейська правда" пише, що це було не перше звернення до президента з проханням надати підрозділу ім'я, пов'язане з УПА чи її лідерами. І до недавнього часу Зеленський їх блокував, бо між ним і Дудою була неформальна домовленість: Україна не героїзує окремих діячів УПА (ішлося, зокрема, про Романа Шухевича і Клима Савура), а Польща, як говорили в канцелярії Дуди, "утримається від максималістських вимог засудження всього українського націоналістичного руху міжвоєнного періоду та Другої світової війни".

Але не Україна першою порушила цю домовленість. Київ "у цілому дотримувався" її, визнавав керівник Бюро міжнародної політики в канцелярії президента Дуди Якуб Кумох, Дуда теж намагався досягти порозуміння (але на умовах Польщі). Ситуація змінилася після перемоги Навроцького на виборах: відразу після виборів, але до інавгурації Навроцького Сейм майже одностайно ухвалив постанову, оголосивши 11 липня "Днем пам’яті про поляків – жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА на Східних кресах".

Після інавгурації Навроцький ініціював запровадження кримінальної відповідальності за демонстрацію символіки ОУН-УПА – як за пропаганду нацизму, комунізму чи фашизму. Його Сейм не підтримав, але вже тоді стало зрозуміло, що домовленість уже не діє. У січні почесне ім'я головного командира УПА Василя Кука отримав 190-й навчальний центр Сил безпілотних систем ЗСУ. Цього наказу в Польщі не помітили, а от наступний розпалив справжній скандал – як зазначив автор матеріалу ВВС Святослав Хоменко, цим документом Зеленський "викресав іскру на березі моря, заповненого бензином".

Істерична історична політика сусідів

У Польщі покладають на Україну відповідальність за кризу. Так говорить, зокрема, Туск.

"Українська сторона сама спричинила цю проблему, тож нехай тепер шукає рішення, – сказав він 5 червня, цитату наводить RMF24. – Уся відповідальність – на українській стороні, щоб якимось чином розв’язати цей абсолютно непотрібний конфлікт історичних інтерпретацій".

Україна, схоже, шукала це рішення. У МЗС відразу підкреслювали, що мети образити Варшаву в Києва не було і що ця суперечка вигідна лише Москві. Для подолання кризи в Польщу поїхав глава ОП Кирило Буданов. Українські ЗМІ писали, що "найгірший сценарій розвитку подій" українська сторона змогла зупинити "з урахуванням наших національних інтересів і з повагою до партнерів", а польські – називали закриті переговори, які провів Буданов, "холодними" зустрічами, які не привели до прориву. Офіційно в ОП цих переговорів не коментували.

Оцінка кожної зі сторін відрізняється, бо, очевидно, залежить від очікувань. На думку українського журналіста й історика Вахтанга Кіпіані, уся ці історія – не про УПА, а про "істеричну історичну політику наших сусідів", оскільки у Варшаві не помітили щонайменше чотирьох рішень про надання військовим підрозділам імен, пов'язаних з УПА.

"Нічого нового, шовінізм і лицемірство. Не було б польської окупації – не було б і Волині-1943", – підкреслює він.

Коли польські ЗМІ повідомили, що під час візиту Буданова українська сторона нібито заявила про готовність поступитися і змінити назву підрозділу, який має ім'я героїв УПА, це був свідомий вкид із польського боку, вважає народний депутат від "Європейської солідарності", колишній голова Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

"Його мета очевидна – продемонструвати Україні її нібито підлегле становище та право Польщі диктувати, кого українцям вшановувати у власній історії на власній території. Логіка такого підходу абсурдна. Вона фактично зводиться до того, що поняття "герої УПА" не має права на існування, бо серед вояків УПА були люди, причетні до злочинів проти поляків. Відтак право визначати, кого українцям можна вшановувати, а кого ні, пропонується передати польським політикам. Винятки ж можливі лише для тих постатей, які отримають їхнє схвалення. Це не лише спотворення історії, яке не має нічого спільного з реальним минулим. Мета частини польських політиків значно ширша – домогтися від України засудження УПА загалом. У цьому вони разюче збігаються з російськими вимогами "денацифікації", – пояснив він.

Чи єдині поляки в засудженні рішення Зеленського?

Ні. Польський журналіст і політолог Пйотр Андрусечко, який висвітлює події в Україні, зокрема для Gazeta Wyborcza, звернув увагу, що польські політики ухвалюють рішення у значно комфортніших умовах, ніж українські.

"Ніхто щодня не кладе їм на стіл статистику про те, скільки громадян загинуло за останню добу на фронті й у тилу. Вони не мусять ухвалювати рішень, від яких безпосередньо залежить життя жителів. Вони не мусять відправляти на смертельну битву польських солдатів. Це робить за них Україна. Завдяки цьому так багато людей у Польщі може зосередитися на тому, що вважає "найважливішим", у час, коли вирішується доля не лише України, а й значної частини Європи", – підкреслив він.

Журналіст згадав антиукраїнські заяви, які робили в його країна протягом останніх років, і підкреслив: коли живеш в умовах війни, чутливість інша: "Моя чутливість до безвідповідальності частини наших політиків, публіцистів і коментаторів – теж. Попри все, я сподіваюся, що здоровий глузд візьме гору".

Журналіст РАР Ярослав Юнко, розмірковуючи про державну нагороду, яку отримав від президента України, згадав, як його зустрічають у Києві – сусідка щоразу дякує за те, що він тут, а журналіст сприймає це як вдячність за підтримку українців.

"Ми як поляки мали справді міцні позиції в Україні. Однак за певний час, за підказкою Росії, Україна почала нам заважати. Україна не слухалася Польщі, не слухалася. Вона не мала того убогого й дурного вигляду, який мала б мати. І героїчно воювала, б'ючи москалів, попри те, що битва з москалем мала б бути прерогативою гусарії (це елітна кіннота Речі Посполитої. – "ГОРДОН"), а тут росіян нищить простий селянин, – зіронізував він. – Тому я не повертаю орден і залишаюся в Києві, беручи на себе запитання українців: "Що з вами сталося?" Вірю, що значна частина Польщі досі з вами".

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, коментуючи ініціативу Навроцького, висловив сподівання, що керівництво Польщі не ухвалюватиме абсурдних рішень і "не буде так, що ексканцлер Німеччини Герхард Шредер, який бере гроші від [нелегітимного президента РФ Володимира] Путіна, буде й надалі кавалером ордена Білого Орла, а той, хто бореться з Путіним, буде його позбавлений".

Як ця круговерть зачепила родича Шептицького?

Заступник міністра науки Польщі Анджей Шептицький, який є правнуком брата митрополита Андрея Шептицького, сказав 8 червня, що УПА – "це було формування, яке – незалежно від того, що ви кажете про волинський злочин [Волинську трагедію] – боролося за незалежність України, боролося в межах цієї української уяви, насамперед проти радянської влади, і це була така безнадійна боротьба". Цитату наводить Onet.pl. Він додав, що це були, "з усіма позитивними й негативними конотаціями цього слова, своєрідні українські незламні солдати" – так польські історики називають представників антирадянського підпілля в Польщі.

Слова Шептицького викликали різке обурення. Голова Бюро міжнародної політики канцелярії президента Польщі Марцін Пшидач сказав, що посадовець порівняв УПА, "цих бандитів і вбивць", із незламними польськими солдатами. "Що ця людина досі робить в уряді?" – запитав він, закликавши "вигнати" Шептицького.

Він залишиться на посаді, відповіла голова партії Polska 2050 Катажина Пелчинська-Наленч, підкресливши, що Шептицький виконує багато хорошої роботи. Вона також розкритикувала заяви, що посадовця не варто було брати в уряд через його українське походження. "Це ненормально", – обурилася вона. За такою логікою, пояснила Пелчинська-Наленч, "американці мали б вигнати" Збігнєва Бжезінського, який був радником 39-го президента США Джиммі Картера з національної безпеки.

В Україні за ситуацією довкола Шептицького спостерігають з неприємністю і вважають неприпустимим використання українського походження Шептицького як приводу для випадів у його бік, прокоментував речник МЗС Георгій Тихий, його цитує "Радіо Свобода".

Чи є шанси на примирення?

На думку Кіпіані, у цій суперечці нема простору для діалогу: "Тільки хто кого перекричить". На заклик Туска до прямого діалогу поки не реагували ні в ОП, ні в канцелярії польського президента. Якщо Навроцький підпише наказ про позбавлення Зеленського ордена, його має буде затвердити прем'єр – і той опиниться, як пише Хоменко, "перед вибором між поганим і ще гіршим сценаріями".

"Якщо він підпише цей документ, то фактично наступить на горло власній пісні про необхідність збереження стратегічного партнерства з Україною й символічно визнає правоту Навроцького. Якщо не підпише – правий політичний табір на чолі з Навроцьким негайно запише його в "посіпаки бандерівців", і це теж не виглядає привабливою перспективою для польського прем'єра", – пояснює журналіст. Навроцький і послабить позиції Туска, і заробить собі політичних балів.

Польські оглядачі припускають, що Зеленський міг би сам повернути орден і допомогти Туску, позбавивши його потреби робити важкий вибір.

Перспективи подальшого розвитку ситуації залишаються невизначеними, пише Хоменко. І йдеться тут не лише про конференцію з відновлення України, яка має скоро відбутися у Гданську, чи долю врученого Зеленському ордена.

"Якщо нинішня динаміка у відносинах між Києвом і Варшавою збережеться, це може призвести до того, що українофобія стане ключовою темою кампанії до виборів до Сейму, запланованих на 2027 рік, а потім і перетвориться на постійний тренд польської політики. А це точно не віщує нічого хорошого ані Україні, ані Польщі", – резюмував журналіст.