В Африці – спалах лихоманки Ебола. Які симптоми та чи є небезпека епідемії в Україні? 

Що відомо про епідемію станом на сьогодні?

Спалах лихоманки почався у провінції Ітурі ДР Конго в середині травня. Пізніше випадки зараження фіксували в сусідніх провінціях Північне Ківу та Південне Ківу, а також у сусідній Уганді. Кілька хворих іноземців також евакуювали до Європи (Німеччини і Чехії).

Згідно з даними ВООЗ, станом на 8 червня в ДР Конго й Уганді підтверджено трохи більше ніж 1100 випадків зараження, понад 200 хворих уже померли і лише 24 одужали. Водночас глава ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус заявляв, що епідемія, безперечно, має більший масштаб, однак діагностика і підтвердження випадків зараження відбуваються надто повільно.

Боротьбу з поширенням лихоманки також ускладнює брак засобів індивідуального захисту, а також часті випадки нападів на центри лікування й ізоляції хворих. За словами Гебреєсуса, рішення національних урядів обмежити поїздки у ДР Конго, щоб мінімізувати ризик поширення хвороби, ускладнили доправлення допомоги і роботу медичних служб.

Під час останньої масштабної епідемії Еболи у 2014–2015 роках захворіло понад 28 тис. осіб (переважно в Ліберії та Сьєрра-Леоне), із яких померло понад третина – 11,3 тис. осіб.

Що відомо про Еболу?

Хворобу, спричинену вірусом Ебола, ідентифікували 1976 року (вірус дістав назву від однойменної річки, яка протікає поблизу міста Ямбуку в ДР Конго, де відкрили вірус). Загалом виокремлюють п'ять штамів вірусу: "Заїр", "Судан", "Тай Форест" (раніше – "Кот-д'Івуар"), "Бундібугіон" і "Рестон". Людину уражають лише перші чотири (зараження рестонським штамом, як вважають, має безсимптомний перебіг і не призводить до небезпечних ускладнень).

Природними носіями вірусу вважають криланів (крилатих лисиць). Вони можуть поширювати вірус, навіть не будучи зараженими. Від людини до людини вірус передається через кров або інші рідини тіла, проникаючи в організм через слизові оболонки або ушкоджену шкіру.

Захворювання проявляється на другий – 21-й день після зараження – спочатку симптоми дуже схожі на грип: лихоманка до 40 °C, слабкість, зниження апетиту, біль у м'язах і суглобах. На п'ятий – сьомий день хвороби підвищується ризик внутрішніх і зовнішніх кровотеч (їхній початок істотно погіршує шанси на одужання), а також діареї, блювоти й висипу. Якщо хвора людина не одужує протягом семи – 16 днів, імовірність летального наслідку істотно зростає (через кровотечі на тлі зниженого згортання крові й шоку).

Загалом із моменту виявлення вірусу в Африці сталося понад 20 спалахів захворювання (наймасштабніший – у 2014–2015 роках), під час яких летальність коливалася від 25% до 90%.

Водночас нинішній спалах спричинений штамом "Бундібугіон", від якого станом на зараз немає вакцини, – інфікованим пропонують лише симптоматичне лікування. Тому епідемічний потенціал цього спалаху, як зазначав глава ВООЗ, досить високий.

Чи є небезпека початку епідемії для України?

Після виявлення вірусу в Україні, за даними Центру громадського здоров'я МОЗ, не було зафіксовано жодного випадку Еболи, хоча під час масштабної епідемії 2014–2015 років у міністерстві заявляли, що ризик потрапляння вірусу в Україну є високим. Водночас у жодній країні за межами Африки, де фіксували випадки захворювання, вірус не став причиною епідемій.

Щоб уберегтися від зараження вірусом Ебола, ЦОЗ Міністерства охорони здоров'я рекомендує мити руки, не контактувати з людьми, у яких підтвердили або підозрюють лихоманку, використовувати захисний одяг під час контактів із хворими або зараженими тваринами, а також уникати сексу з людьми, які одужали після зараження, щонайменше протягом трьох місяців (це також стосується контакту з будь-якими фізіологічними рідинами тих, хто перехворів).