"Він почав, а ми платимо". Чому на Близькому Сході може зрости невдоволення політикою Трампа щодо Ірану
Чинну політику Трампа в регіоні відкрито називають "хаотичною" і "непередбачуваною"
Фото: EPA
Союзники США в регіоні Перської затоки дедалі більше розчаровуються в політиці Вашингтона й побоюються, що президент Сполучених Штатів Дональд Трамп не здатен забезпечити мир через дипломатію. Про це 15 серпня повідомила The Washington Post із посиланням на арабських і західних посадовців.
За даними видання, попри неодноразові погрози на адресу Тегерана, Трамп постійно змінює риторику, посилаючись на нібито прогрес у переговорах. Тим часом уряди Саудівської Аравії, ОАЕ, Катару, Кувейту і Бахрейну опинилися під загрозою постійних ракетних ударів і атак дронів із боку Ірану та його проксі.
"Трамп почав цю війну, і ми платимо за це ціну", – цитує видання високопосадовця одного з урядів Затоки, який побажав залишитися анонімним. Джерело додало, що рівень обурення діями США досяг максимуму з моменту початку конфлікту.
Деякі країни регіону, як пише газета, уже почали обговорювати доцільність подальшого розміщення великих військових об'єктів США на своїй території.
Окрім того, Саудівська Аравія, Туреччина й Пакистан підписали угоду про взаємну оборону. За словами європейських дипломатів, це чіткий сигнал Вашингтону, що країни Затоки намагаються диверсифікувати свої безпекові партнерства.
Через блокування Іраном Ормузької протоки й атаки єменських хуситів на Баб-ель-Мандебську протоку під загрозою опинився саудівський експорт нафти. Під питанням також проведення великих міжнародних подій у регіоні, зокрема саміту "Давос у пустелі".
У Вашингтоні всі звинувачення відкидають. Представник Білого дому заявив, що Трамп має "надзвичайні стосунки" з партнерами, а Іран опинився в ізоляції через власні терористичні дії.
Експерти зазначають, що, хоча країни Затоки поки не мають повноцінної заміни оборонному союзу зі США, довіру до Вашингтона підірвано, а чинну політику Трампа в регіоні відкрито називають "хаотичною" і "непередбачуваною".
Контекст
- Активна фаза війни між Іраном і США почалася 28 лютого цього року – цього дня США разом з Ізраїлем завдали авіаударів по території Ірану, унаслідок яких загинуло кілька десятків найвищих державних діячів, зокрема верховний лідер аятола Алі Хаменеї.
- 12 квітня Трамп заявив про блокаду Ормузької протоки військово-морськими силами США. 28 травня США й Іран досягли угоди про 60-денний меморандум щодо припинення вогню й початку переговорів стосовно ядерної програми Тегерана. 1 червня Трамп оголосив, що виконав умову Ірану щодо припинення бойових дій між Ізраїлем і Ліваном.
- У ніч на 18 червня США й Іран підписали меморандум про взаєморозуміння щодо завершення війни. Наступного дня CENTCOM поінформував про офіційне зняття блокади з іранських портів, передбачене документом. Утім, після цього країни знову обмінювалися ударами, через що Трамп 8 липня оголосив, що перемир'я припинено.
- Відтоді країни ведуть переговори, у яких Пакистан є посередником. Однак публічні заяви лідерів США й Ірану не свідчать, що сторони наблизилися до укладення угоди.