Вплив CBAM на Україну виявився у 200 разів сильнішим, ніж прогнозувала Єврокомісія – експерт 

За його словами, ідея CBAM полягала в тому, щоб виробники з-поза меж ЄС не мали конкурентної переваги перед європейськими компаніями, які сплачують за викиди CO₂. Передбачалося, що механізм також стимулюватиме декарбонізацію промисловості в інших країнах.

Очікуваного ефекту досягти не вдалося, заявив Глущенко.

"CBAM перетворився радше на торговельний бар'єр, який ускладнює доступ до європейського ринку", – зазначив експерт.

За його висновками, механізм не призведе до скорочення викидів без значних інвестицій у нові технології, більшість із яких не є комерційно доступними на сьогоднішній день. За відсутності таких технологій платежі СВАМ стали фактично додатковим податком на промисловість.

За словами Глущенка, регламент CBAM передбачає винятки через обставини непереборної сили, форс-мажор, але Європейська комісія не надала Україні відтермінування дії механізму через війну, оскільки раніше оцінила його потенційний вплив лише у 0,01% ВВП до 2030 року.

Але за оцінками GMK Center, дія CBAM може коштувати Україні до 2,1% ВВП до 2030 року, що еквівалентно втраті виробничих потужностей двох металургійних комбінатів.

Експерт повідомив, що у Європейському парламенті тривають дискусії щодо можливого пошуку окремого рішення для України, оскільки умови повномасштабної війни суттєво обмежують можливості українських підприємств інвестувати у декарбонізацію та швидко адаптуватися до нових екологічних вимог ЄС.