За дев’ять місяців до президентських виборів українські чиновники починають "годувати" українців черговими обіцянками про підвищення зарплат і пенсій. Так, президент України запропонував збільшити розмір мінімальної зарплати до 4,1 тис. грн на місяць. Водночас Порошенко стверджує, що середня заробітна плата в Україні становить 9 тис. грн. Очевидно, що така цифра дуже далека від необ’єктивності, якщо брати до уваги зарплати у сотні тисяч гривень керівників низки державних структур на тлі того, що більшість людей на підприємствах повинна працювати максимум за 4 тис. грн.
Передвиборчі бажання Порошенка загалом є щонайменше чудернацькими, адже напередодні прем’єр-міністр України заявив, що уряд не має можливості підвищити заробітну плату. І це й не дивно, адже з початку цього року державний бюджет за доходами не виконують – за даними Держказначейства, у першому кварталі невиконання плану доходів із урахуванням відшкодування ПДВ бізнесу становило понад 6 млрд грн, а Державна фіскальна служба недоотримала майже 10 млрд грн.
Цікаво, що наразі у Міністерства фінансів і Міністерства соціальної політики протилежні погляди на можливості бюджету щодо підвищення "мінімалки". Мінфін розглядає невиконання бюджету як мотив, через який це робити категорично не можна, а Мінсоцполітики – як головну підставу, через яку і потрібно підвищувати мінімальну зарплату.
Ми вкотре спостерігаємо за тим, як у столичних кабінетах "права рука не знає, що робить ліва". З одного боку, цілком очевидне бажання Порошенка підвищити мінімальну зарплату та пенсію напередодні виборів, у час катастрофічного падіння рейтингу… А з іншого – усі вже усвідомили сумний урок того, як збільшували "мінімалку" до 3,2 тис. грн, а потім – до 3,7 тис. грн. Такі фінансові ініціативи влади завжди негативно позначаються на звичайному громадянинові України – інфляція, зростання цін на продукти, комунальні послуги, перевезення. Держава в одну кишеню кладе, а з іншої у рази більше забирає.
Кожен підтримує покращення соціально-економічного становища усіх українців, але ми за те, щоб цей процес відбувався виважено, непоспішно і без популізму. Передовсім потрібно вкласти у розвиток української економіки, розвиток сільського господарства, забезпечити українців робочими місцями, нарощувати темпи виробництва, а вже тоді, коли гривня на міжбанку зміцниться, можна говорити про реальне покращення добробуту кожного українця. Інакше все це є просто картковим будиночком, який, як показує досвід, дуже швидко розсипається…