Чергова спроба реформи ДАБІ – будинки із прибудов до 50 м² та скасування будівельних паспортів G

Спроб "реформувати корупційного кліща" ДАБІ не припиняють. 16 лютого народний депутат від партії "Слуга народу" Олег Дунда подав на реєстрацію два знакові законопроєкти, які доповнюють один одного, – №5071 і №5072. Вони присвячені "вдосконаленню містобудівної діяльності й реформуванню державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду", а також посиленню відповідальності за порушення у цій сфері.

На жаль, ця "реформа" впродовж останнього року неодноразово змінювала свій вектор, до того ж не у кращий бік. А нововведення, які пропонують у законопроєктах, не тільки не покращать ситуацію, а й можуть позбавити систему держархбудконтролю й таких потрібних кваліфікованих кадрів. Адже навряд чи хтось захоче працювати під загрозою тюремного ув'язнення за невиявлення на початковій стадії будівництва самовільного об'єкта. Утім, з огляду на те, що законопроєкти в парламент подав представник "монобільшості", до них треба придивитися уважніше.

Спочатку нагадаю тим, хто забув – у березні виповниться рік, як в Україні розпочали реформу Державної архітектурно-будівельної інспекції. "Жахливу-корупційну" ДАБІ формально розпустили в один день – без ретельної підготовки й передання правонаступникам її функцій і обов'язків. А нові органи на її заміну, створення яких назвали реформою, так і не з'явилися. Точніше, їх створювали, наймали керівників, які не могли зібрати навіть 30% штатного складу, а після звільнення цього самого керівництва створювали знову нові структури. У підсумку станом на лютий 2021 року створити ефективну команду на центральному рівні й вибудувати роботу в регіонах не вдалося. ДАБІ ж, яка після "ліквідації" продовжила видавати дозволи на будівництво і приймати нові об'єкти в експлуатацію, пустилася берега. Кількість корупційних скандалів протягом цих 11 місяців перевищила всі мислимі й немислимі межі. А ситуація на будівельному ринку критично погіршилася. Окрім безладу й корупції на центральному рівні, місцева влада виявилася позбавленою функцій контролю та можливості будь-якого впливу на ситуацію, що склалася.

Законопроєкти №5071 і №5072 начебто мають урегулювати описані проблеми. Однак насправді в разі затвердження поданих проєктів вони можуть їх погіршити.

Чого вартий тільки пункт законопроєкту № 5071, у якому є такі слова: "Порядок здійснення державного будівельного контролю визначає Кабінет Міністрів України. Відсутність порядку здійснення державного будівельного контролю не є підставою для нездійснення державного будівельного контролю".

Тобто, по суті, законодавець пропонує колізію, за якою результати будь-якої перевірки в судовому порядку можуть бути і підтверджені, і скасовані через відсутність порядку проведення цієї самої перевірки.

Пройдімося іншими одіозними ініціативами.

По-перше, законопроєкт передбачає посилення відповідальності за порушення в містобудівній діяльності. Наприклад, мінімальний штраф за "нахаббуд" зросте до 68 тис. грн (зараз 4250 грн). Загалом посилення відповідальності – правильний вектор. Водночас потрібно розуміти наслідки. Наприклад, пропонують встановити штраф за експлуатацію об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, у розмірі від 68 тис. грн до 85 тис. грн. Це ставить під загрозу тисячі, якщо не мільйони українських сімей, які з якихось причин не узаконили своїх приватних будинків. За нинішніх соціально-економічних умов таке рішення щонайменше несвоєчасне. Або ж у законопроєкті необхідно передбачити перехідні положення, які дозволять охочим ввести свої об'єкти в експлуатацію з мінімальними зусиллями і без штрафних санкцій. Інакше замість адекватного посилення відповідальності ми матимемо нову корупційну схему.

Окрім штрафів, за порушення в містобудівній сфері автори хочуть запровадити відповідальність у вигляді арешту. За "нахаббуд" без затвердженого проєкту або землевідведення і за самовільно зайняту під будівництво земельну ділянку. А за умисне руйнування або пошкодження пам'яток архітектури пропонують навіть саджати у в'язницю. Можна, звісно, згадати, що головне в покаранні не суворість, а невідворотність, але найцікавіше ще попереду.

Палац із прибудов без документів

Законопроєкти в разі їх ухвалення дадуть можливість без будівельного паспорта будувати на присадибних ділянках госпбудівлі, а також і прибудови до будинків загальною площею до 50 м^2. Для такого "дрібного", як вважають автори, будівництва, не потрібно оформляти документи й нікого повідомляти про початок виконання будівельних робіт. Та й офіційно здавати в експлуатацію закінчені об'єкти немає необхідності.

Однак є нюанс. Із документа незрозуміло: 50 метрів – це загальна площа всіх прибудов чи однієї. Чи, можливо, усього будинку із прибудовою? Такі розбіжності дають можливість для маніпуляцій. Наприклад, що два місяці будувати "прибудови" до будинків по 50 м^2, реєструвати на них право власності за техпаспортами, а за два роки отримати, наприклад, "невеликий будиночок" загальною площею 500–600 м². Так, у нього не буде ні дозвільних документів, ні декларації про готовність до експлуатації. Але це буде законно – просто 12 прибудов одна до одної. Так вийшло.

Ще одна проблема, із якою можуть зіткнутися вже забудовники після затвердження законопроєктів, криється у зміні поняття підготовчих робіт. За задумом авторів законопроєкту – це будівельні роботи, які виконують у підготовчий період після державної реєстрації права на виконання будівельних робіт.

Отже, для початку підготовчих робіт потрібно буде отримати вихідні дані на проєктування, мати розроблений і погоджений проєкт будівництва об'єкта, а також зареєстровані дозвільні документи на його будівництво. Водночас чинні норми визначають, що підготовчі роботи – це ще не будівництво. Їх можна виконувати за наявності документа на землю й подання повідомлення про їх початок. Завдяки такому поетапному проведенню робіт (підготовчих і будівельних) автори проєкту будівництва та замовники можуть вносити зміни у проєктну документацію до її затвердження та погодження. Зокрема, якщо під час виконання підготовчих робіт встановлено не передбачені проєктом особливості ґрунту або інші невідповідності.

Саме така логіка в будівництва в реальному житті – провести підготовку, відкорегувати проєктні рішення за потреби, а далі отримати дозвіл й розпочати будівництво. Після ухвалення законопроєкту №5071 в наявному вигляді замовнику, для внесення змін, потрібно буде розробляти корегування проєктної документації з її подальшим погодженням і затвердженням, а також поданням повідомлення про зміну даних. Тобто процес може значно затягнутися, що загрожує додатковими витратами для забудовника (і, відповідно, новою корупційною петлею).

Не виявив "самоволки" – під суд

Але якщо всі попередні пункти ще можна хоч якось пояснити, то знайти пояснення такій законодавчій новелі неможливо. Для співробітників органів будівельного контролю хочуть ввести кримінальну відповідальність за... невиявлення на початковому етапі будівництва "самоволок". До того ж, якщо відштовхуватися від тексту законопроєкту, причини такої ситуації правосуддя цікавити не мають. Процитуємо документ:

"Орган державного будівельного контролю має виявляти самовільне будівництво на етапі початку будівельних робіт або в момент істотного відхилення від затвердженого проєкту, порушення містобудівного законодавства, будівельних норм і правил.

У разі, якщо орган державного будівельного контролю з яких-небудь причин не виявив факту самовільного будівництва у процесі будівництва об'єкта, не здійснив необхідних заходів державного будівельного контролю, посадові особи цього органу, які за своїми посадовими обов'язками мають здійснювати державний будівельний контроль, і керівник відповідного структурного підрозділу з питань державного будівельного контролю несуть відповідальність, встановлену Кримінальним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, законом України "про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності".

Припускаю, що в невеликих населених пунктах виявляти незаконне будівництво можна оперативно. Але в місті на кшталт Одеси "самоволки" з'являються щодня! До того ж джерелом інформації про них буває не інспекційний моніторинг, а незадоволені сусіди або жителі чи ЗМІ. Навіть більше, наприклад, у приватному секторі виявити самовільне будівництво на початковому етапі практично неможливо: його може приховувати дво-триметровий паркан, дерева, та й просто огляд за умов такої забудови вкрай обмежений. Але, припустімо, інспектор знайшов такий об'єкт. Відповідно до встановленого порядку проведення державного архітектурно-будівельного контролю, перевірку проводять безпосередньо на об'єкті у присутності замовника або його уповноваженої особи. Уявімо собі, що замовника не встановлено або він просто не з'явився для проведення перевірки. Отже, вручити припис неможливо, а будівництво триватиме. І відповідатиме за це не забудовник-порушник, а співробітники й керівник відповідного структурного підрозділу державного будівельного контролю.

Одеситам приготуватися отримувати нові документи

І "вишенька на торті" – автори законопроєкту одним розчерком пера хочуть скасувати спрощений порядок будівництва, тобто видання будівельних паспортів, зокрема в Одесі. Відповідно до запропонованих норм, будівництво індивідуальних, дачних і садових будинків загальною площею до 350 м² можна буде здійснювати за будівельним паспортом. Зараз, за чинним законодавством, можливе будівництво такого об'єкта площею до 500 м^2. Однак у запропонованій новій редакції закону норма про спрощений порядок будівництва не стосуватиметься територій зі складними інженерно-геологічними та техногенними умовами. До таких належить, наприклад, вся Одеса, де сейсмічну небезпеку оцінюють у сім балів, а отже, охочим побудувати собі дачу або приватний будинок доведеться отримувати містобудівні умови й обмеження, замовляти розроблення проєкту й отримувати експертизу проєкту – інші документи, інші часові межі й інший рівень витрат.

До речі, прийняття об'єктів в експлуатацію, згідно із законопроєктом, виконуватимуть не органи державного контролю, а експертні організації та особи, які здійснюють авторський і технічний нагляд. В одному з попередніх блогів я вже пояснював, чому відповідальність за прийняття об'єктів в експлуатацію і відповідальність за наслідки неправильних рішень взаємопов'язані. Але річ навіть не в цьому.

Із досвіду роботи нашого управління я можу навести безліч прикладів, коли під час перевірок об'єктів або здавання їх в експлуатацію ми неодноразово фіксували порушення ДБН і серйозні відхилення від проєктної документації. А особи, які здійснювали авторський і технічний нагляд, ці порушення просто ігнорували. Цікаво чому?

Ба більше, навіть на етапі розгляду затвердженої проєктної документації для видання дозволів на будівництво ми виявляли порушення будівельного законодавства. Водночас раніше ці самі проєкти затверджували позитивним висновком експертної організації. Нам же доводилося повертати на доопрацювання такі сирі документи. Тому очевидно, що ініціатива зробити такі експертні організації та осіб, які здійснюють нагляд, істиною в останній інстанції – дуже сумнівна затія, яка загрожує високою ціною, аж до людських життів.

Утім, цілком імовірно, що всі ці суперечливі норми внесено в законопроєкт свідомо – щоб знову затягнути реформування системи державного архітектурно-будівельного контролю.

Джерело: "ГОРДОН"