Урок турецькою, або Ще раз про проблеми закону №5655 G

Фото з особистого архіву Олександра Авдєєва

Землетрус у Туреччині та Сирії призвів до страшенних жертв та руйнувань. Кількість загиблих наближається до 50 тис., ще сотні тисяч дістали поранення. А загальна кількість постраждалих, найімовірніше, сягне 20 млн, враховуючи, що поштовхи тривають.

Через війну та наші жахливі втрати українське суспільство не так гостро сприйняло цю трагедію. В інформаційному полі згадують здебільшого співчуття, збір пожертв та невелику допомогу, яку Україна змогла надати. Проте є питання, яке потребує аналізу навіть в умовах війни.

Учені порівняли силу землетрусу з ударом 500 атомних бомб. Міста та селища, що були поблизу епіцентру, зазнали серйозних пошкоджень, а в цілому у країні постраждало приблизно 4 млн будинків, із них 30 тис. – зруйновано!

Такі наслідки можна назвати катастрофічними. І багато хто пов’язує їх із якістю будівництва. Підставою для таких висновків стали, зокрема, численні відео, на яких будинки падають, немов карткові. А ще – заява міського голови одного з міст Туреччини, де, навпаки, не постраждав жоден будинок. За його словами, так сталося через те, що він не дозволяв незаконного будівництва.

В Україні достатньо сейсмоактивних зон. Серед них і Одеська область, де частину регіону віднесено до зони інтенсивних струсів у балах в 7 і 8 – на півдні.

Тут важливо розуміти, що коли йдеться про ризик руйнування, треба врахувати, що в містах є не тільки новобудови, а й, наприклад, панельні будинки, що вичерпали свій ресурс.

На мій погляд, саме тут найбільша зона ризику. Тож ми вже маємо аналізувати цей досвід та враховувати його під час зведення як нових будівель, так і реконструкції, модернізації та відновлення наявних споруд. Адже більшу частину багатоповерхівок Одеси збудували в радянські часи. На турецьких відео ми бачимо, як складаються саме панельні будинки, а ДАБК реєструють зокрема повідомлення на реконструкцію приміщень у них. І не рідко ми зносимо нахаббуди саме в таких будинках, де власники приміщень перших поверхів намагаються провести розширення, реконструкцію, знести опорні стіни чи прибудувати щось. Усе це може призвести до трагедії. Тому тут також потрібен контроль.

Що стосується новобудов, то тут головне – якісна проєктна документація і її суворе дотримання та контроль. І зведення будівель відповідно до неї.

Я, звісно, не можу оцінити ані якості проєктної документації в Туреччині, ані її дотримання, ані якості робіт. Однак, безумовно, одним із головних способів запобігання таким жертвам і руйнуванням є дотримання всіх будівельних норм та стандартів, зокрема і щодо сейсмостійкості. Особливо в районах із підвищеною геологічною активністю.

І навіть в умовах війни для України це питання є актуальним, адже 10% території нашої країни належать до "сейсмічно небезпечних". Це Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька та Одеська області.

Як будують стійкі до землетрусів будинки?

Якщо ми візьмемо суто теоретичний аспект питання, то однією з основних проблем, яка зазвичай призводить до погіршення стійкості будівель під час землетрусів, є невідповідність будівельних матеріалів і технологій вимогам: цегли, бетону чи металу.

"Економія" може значно підвищити ризик обвалу та руйнування будинку під час сейсмічних поштовхів. Тому важливо, щоб будівельні матеріали відповідали вимогам та були перевірені на міцність і стійкість до землетрусних поштовхів.

Головним у цьому контексті є дотримання правил і стандартів під час проєктування. Саме на цьому етапі ухвалюють рішення щодо конструктивної схеми (матеріал стін, перекриттів, покрівлі), типу фундаменту тощо. Тобто проєктувальник визначає все: технологію, матеріали, конструктивні елементи будівлі, які будуть забезпечувати її надійність, довговічність і стійкість. Зокрема під час землетрусів.

Звісно, відповідальність не тільки на проєктувальнику. Наприклад, будь-який проєкт будівництва на території Одеси, яка належить до територій зі складними інженерно-геологічними й техногенними умовами, має пройти експертизу. Її позитивний висновок підтверджує відповідність розробленої проєктної документації чинному законодавству, зокрема правильність вибору будівельних матеріалів, конструкцій тощо. Тобто якщо будівля як слід спроєктована, а її проєкт пройшов експертизу, найімовірніше, вона вистоїть під час землетрусу. Але…

Чому тоді будинки падають і не тільки під час землетрусу?

Спроєктований будинок залишається лише на папері. Реальна будівля зазвичай має низку відмінностей попри авторський і технічний нагляд. Так, за виконанням робіт стежить фахівець разом із відповідальною особою забудовника. Вони слідкують, щоб використовували якісні будівельні матеріали, що відповідають проєктній документації та чинним нормам ДБН, ДСТУ тощо. Ба більше, усі відомості про використані матеріали, конструкції, вироби мають занести у спеціальний журнал, а в матеріалів та обладнання мають бути технічні паспорти й сертифікати.

І в разі, якщо такий фахівець виявляє відхилення від проєктних рішень, допущених під час будівництва об'єкта, а підрядник відмовляється їх усунути, він має повідомити про це орган державного архітектурно-будівельного контролю. Але чи буде це так?

Ще раз зверніть увагу та зафіксуйте: за якість застосованих виробів, матеріалів та конструкцій, зокрема під час виконання прихованих робіт, наприклад, влаштування фундаментів, є відповідальними виконавець робіт та особа, що здійснює технічний нагляд на об’єкті будівництва.

Своєю чергою співробітники органу ДАБК мають можливість перевіряти якість будівництва лише, що називається, ззовні. Наприклад, молотком Шмідта можна перевірити якість зовнішнього шару бетону тієї чи іншої конструкції, доступної до обстеження. Але перевірити, наприклад, специфікацію та якість укладеної під час влаштування залізобетонної конструкції арматури технічно неможливо без пошкодження цієї конструкції. Єдине, на що можна покластися, – це документи.

Жодної скарги з 2016 року

Безперервний контроль за якістю та специфікацією матеріалів, виробів і конструкцій, застосованих під час будівництва, можливий лише за умови постійного знаходження на будівельному майданчику та особистої можливості підтвердження їхньої якості та специфікації, зокрема за допомогою відповідних лабораторних досліджень.

Цим безперервним контролем, відповідно до чинного законодавства, займаються вже згадані мною виконавець робіт і відповідальні особи, що здійснюють технічний та авторський нагляд. І роблять вони це за кошти забудовника, який фінансує будівництво.

У разі якщо недобросовісний забудовник захоче зекономити на якісних матеріалах, як ви думаєте, чи будуть залежні від нього зазначені відповідальні особи повідомляти органи ДАБК про виявлені відхилення?

Із 2016 року, із моменту передання управлінню ДАБК повноважень щодо здійснення такого контролю на території Одеси, жодного повідомлення від відповідальних осіб, що здійснюють авторський і технічний нагляд про виявлення відхилень від проєктних рішень, зокрема щодо застосованих матеріалів і виробів, до нас не надходило! Жодного!

Ситуація може ще погіршитися. У межах реформи будівельної галузі, яку впроваджує закон №5655, замість державного архітектурно-будівельного контролю передбачено здійснення містобудівного контролю приватними структурами. Їхню роботу також оплачуватимуть забудовники, вона повністю залежить від їхнього фінансування.

Чи не виникає у вас сумнівів щодо неупередженості та якості такого містобудівного контролю, що будуть здійснювати приватні структури, які повністю підконтрольні забудовникам?

Чи будуть такі уповноважені особи містобудівного контролю діяти в інтересах територіальної громади?

Чи будуть вони виявляти наявні порушення та вимагати від забудовників (які сплачують їм заробітну плату) їх усунення? Або будуть закривати очі на наявні порушення, як це вже роблять відповідальні особи, що здійснюють недобросовісний авторський і технічний нагляд?

Ось ці питання – головні сьогодні. Адже від цього залежить, чи зможемо ми запобігти жертвам від неякісного будівництва. Тож треба вивчити трагічний урок наших сусідів і виправити неправильні рішення.

Джерело: "ГОРДОН"