Не висуватиму свою кандидатуру на дострокових виборах у Верховну Раду. Але з української політики я не йду

Політик думає про наступні вибори, державний діяч – про долю майбутніх поколінь.

Робота в парламенті була для мене великим професійним викликом і школою життя одночасно. Будучи народним депутатом, обраним у трагічному 2014 році, я розділив відповідальність за долю України з товаришами по фракції "Народний фронт". Вороги України оцінили мою роботу і мій внесок у справу гарантування безпеки України, створення добровольчих батальйонів і протидії агресору у сфері пропаганди й розколу країни.

Служба безпеки України зірвала спробу замаху на мене, затримала та віддала під суд двох підозрюваних у спробі моєї ліквідації. Матеріали справи про замах на моє життя стали офіційними доказами для Гаазького трибуналу щодо обвинувачення Російської Федерації в порушенні Конвенції про заборону фінансування тероризму.

У Росії на мене заведено фейкові кримінальні справи й рішенням Басманного суду Москви мене оголошено в розшук. Утім, я завжди розцінював це як своєрідну нагороду й оцінку моєї боротьби.

Сотні разів я одержував різного роду загрози, що було викликом для мене та моєї сім′ї, але ніколи мене не зупиняло. Так само як погрози не могли зупинити Аміну Окуєву, Миколу Березового й десятки інших Героїв України, які склали свої голови, не втративши честі.

Я був і залишаюся небайдужою людиною. За час моєї роботи в парламенті мною і командою моїх помічників розглянуто 2069 звернень громадян, за підсумком чого скеровано 2622 депутатські звернення. Разом із тим, я особисто, а також у співавторстві з колегами вніс 162 законопроєкти та постанови, 24 із яких було затверджено і вони набули чинності. Я пишаюся тим, що мені випала честь проводити в парламенті закони "Про Національну поліцію", "Про кримінальні проступки", "Про трансплантацію".

Звісно, не все задумане вдалося реалізувати. Були в моїй роботі й помилки. Адже не помиляється тільки той, хто нічого не робить. Низку законопроєктів і концепцій, розроблених за моєю участю, ухвалить уже майбутній парламент. Насамперед це концепція територіальної оборони України на основі мільйонів добре навчених і підготовлених добровольців, здатних зірвати плани агресора щодо повномасштабного наступу на землю нашої батьківщини, за прикладом естонського Kaitseliit.

По-друге, це комплексні зміни до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів, спрямовані на зміцнення захисту прав громадян за одночасного підвищення якості розслідування кримінальних проваджень.

По-третє, це законопроєкт №8457 "Про захист свідків та учасників кримінального провадження". Без його оновлення неможлива реальна й ефективна боротьба з організованою злочинністю та високопоставленою корупцією.

По-четверте, законопроєкт №3726 "Про приватну детективну діяльність", який, на моє переконання, потрібен нашій країні.

По-п'яте, це законопроєкт №2651 "Про кримінальну відповідальність за підкуп учасників масових акцій".

Я вирішив не висувати свою кандидатуру для участі в дострокових виборах у Верховну Раду. У майбутньому парламенті в мене буде, можливо, не менше, а навіть більше однодумців, яким я готовий передавати мій досвід і знання, здобуті за роки роботи у Верховній Раді.

Я не йду з української політики. Я продовжу свою роботу зі зміцнення Української держави і в подальшому зосереджуся на проєктах у сфері національної безпеки, оборони, реформи правоохоронної та судової систем аналітичного центру "Український інститут майбутнього", одним із засновників якого я є.

Це буде інтелектуальна, часто невидима неозброєним оком, боротьба з російською агресією, ворожою пропагандою та загрозою реваншу. На сьогодні всі ці чинники становлять найбільші ризики для нашої державності й безпечного майбутнього наших дітей.

Упевнений, що Україну та український народ попереду чекає блискуче майбутнє. Наша країна відновить територіальну цілісність і буде безпечною, багатою, успішною державою – європейським регіональним лідером.

Джерело: Антон Геращенко / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора