"Ніколи не здавайтеся – ніколи, ніколи, ніколи!" Так сказав Вінстон Черчилль 29 жовтня 1941 року

Світ на порозі Другої світової холодної війни.

"Ніколи не здавайтеся – ніколи, ніколи, ніколи, ні у великому, ні в малому, ні у масштабному, ні в дрібному, ніколи не здавайтеся, якщо це не суперечить честі та здоровому глузду. Ніколи не піддавайтеся міці, ніколи не піддавайтеся силі вашого противника, яка явно переважає".

Так сказав Вінстон Черчилль, виступаючи перед учнями Школи Герроу.

29 жовтня 1941 року.

Подивившись на очевидно хамські витівки Путіна під час переговорів із Макроном у Кремлі, я нарешті зрозумів, із чим пов'язане осінньо-зимове загострення у фюрера РФ.

До того я ніяк не міг скласти пазли, чому раптом Путін із жовтня минулого року став надсилати на адресу Заходу та України все жорсткіші послання про можливу війну в Європі.

На мою думку, причина цих дій недофюрера РФ у тому, що до 30-річчя незалежності України з ініціативи Володимира Зеленського відбувся дипломатичний саміт Кримська платформа, який уперше після семи років замовчування проблеми повернув питання щодо тимчасової окупації Криму до порядку денного.

Адже станом на 2021 рік, майже за вісім років після окупації, жодна держава так і не видала офіційних правових актів про визнання Криму частиною Росії.

Пам'ятаєте, з якою ненавистю тоді бризкали отруйною слиною на адресу Кримської платформи Лавров, Соловйов, Кисельов та скабеєві на ранг нижчі.

Іншим чинником, який довів до сказу Путіна, було те, у що рік тому мало хто міг повірити: РНБО ухвалила санкції проти групи телеканалів, афілійованих із Віктором Медведчуком, позбавивши у такий спосіб "п'яту колону" її медіакомунікацій.

А самого Віктора Медведчука вивели з української політики через кримінальну справу щодо торгівлі вугіллям з окупованого Донбасу.

Думаю, що саме після Кримської платформи, яка стала для нього останньою краплею, Володимир Путін доручив військово-дипломатичному керівництву РФ підготувати масштабний план тиску на Захід із метою відмовитися від європейської та євроатлантичної інтеграції України.

До цього плану входять як брязкання зброєю біля кордону України, так і масштабна інформаційна та дезінформаційна кампанії, ігри розвідок, кібервійна.

Сценарію довго вигадувати не довелося. Досить було відкрити підручник історії на розділі "Підготовка Німеччини до розв'язання Другої світової війни", параграф "Мюнхенські угоди".

Пам'ятаєте, Гітлер тоді казав Заходу: "Віддайте мені частину Чехословаччини – Судетську область, де живе багато німецькомовних громадян, і я не розв'язуватиму війни в Європі"?

Чим закінчилася політика умиротворення Гітлера через зраду Чехословаччини, ми всі знаємо: це коштувало 50 млн життів і чверть планети, перетвореної на руїни.

А Путін, гідний учень Гітлера, каже сьогодні: "Припиніть тиснути на мене за те, що я нахабно окупував Крим, де живе багато російськомовних громадян, інакше я визнаю незалежність сепаратистських анклавів "ЛДНР" або взагалі розв'яжу новий фронт агресії проти України".

Станом на сьогодні Захід знову, як 1938–1939 років, стоїть перед вибором: іти на повідці агресора та "утихомирювати" його коштом інтересів України – чи об'єднатися та виступити єдиним фронтом проти Путіна.

Захід майже єдиний у бажанні захистити інтереси України. І навіть надсилає літаки з легким озброєнням (щоправда, краще б надсилали кораблі…).

Насправді зупинити Путіна може лише чітке розуміння того, що у разі чергового вторгнення в Україну, не важливо, з якого напрямку та під яким гаслом, Захід має відмовитися від купівлі нафти/газу у РФ та інших основних експортних товарів.

А також заблокувати будь-які інвестиції та економічні відносини з РФ.

І так, західним лідерам треба знайти в собі сміливість і визнати: нова холодна війна почалася!

Тепер США, англосаксам, ЄС протистоятиме блок РФ – Китай – Іран та їхні менші союзники на кшталт Венесуели та Північної Кореї.

Чи знайдеться на Заході нині лідер рівня Черчилля або Рузвельта, який об'єднає Західний світ у єдиний кулак демократії, як це було за часів Другої світової війни?

Час покаже.

Думаю, що Путін зараз блефує, свідомо підвищуючи градус напруженості для того, щоб виторгувати собі у Заходу відмову від санкцій за окупацію Криму та для того, щоб Захід де-факто визнав окупований український Крим частиною РФ.

А також дав якщо не публічні, то неформальні гарантії відмови від перспектив вступу України до НАТО та ЄС.

Саме для цього Путін і влаштував усю цю виставу.

Якщо ж це буде не блеф, а реальність, то робитимемо так, як радив Вінстон Черчилль: "Ніколи, ніколи не здавайтеся!.."

Джерело: Антон Геращенко / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора