Зараз простіше нічого не постачати на фронт, щоб не одержати кримінальної справи. Якщо це не зміниться, співробітники ДАСУ, НАБУ, ДБР, СБУ незабаром доблесно служитимуть у РФ

Армії потрібні дрони. І РЕБ. І, у принципі, багато зброї. Різної. Бажано інноваційної. Усі цього хочуть. Президент, прем'єр, головком, парламентарі, міністри. Але цього не відбувається. Хоча всі дуже сильно хочуть і гроші виділяють. Виникають різні ідеї, чому цього не відбувається. І що робити. Наприклад, переведення економіки на воєнні рейки (хай що це означає). Або створення технологічної ставки з найкращими інженерами, які репортять безпосередньо президенту. Гарні ідеї. Але тільки планова економіка довела свою неефективність, і СРСР розпався (хоча, як я бачу, його ідеї й далі живуть). А інженерний геній Архімеда, який вигадав катапульти, щоб захистити Сіракузи, – мабуть, останній кейс, коли окремо взятий талант вплинув на перебіг битви.

А що ж світ винайшов замість планової економіки й геніїв-одинаків? Світ винайшов ринкову економіку і промисловість. Безліч компаній задовольняє попит безлічі споживачів. Замість одного або кількох геніїв – команди, що складаються з маси фахівців, які можуть і винайти, і виробити, і привезти. Найкращу зброю роблять приватні компанії. Найкращі дрони роблять приватні компанії. Найкращі засоби РЕБ роблять приватні компанії. Увесь силікон та інший діптек під високотехнологічну зброю роблять приватні компанії.

А що ж заважає сьогодні Україні використовувати ринкову економіку й силу промисловості в обороні? Ми самі собі заважаємо. Більшість знайомих мені великих виробників мілтека – у кримінальних справах як у реп'яхах. Замість того, щоб качати об'єми, – директори ходять на допити. Замість того, щоб винаходити, – ...буться з ДАСУ, ДБР, НАБУ, СБУ тощо. Майже кожен, хто уклав контракт із державою, автоматично стає мішенню і встряє у лайно. А як держава збирається вистояти, не маючи сильних постачальників і партнерів в особі промисловості й ринку? Це неможливо.

Відкриваєш Facebook – провідний виробник ракет скаржиться, що їх зупинила ДАСУ. Відкриваєш іще раз – набушники винесли компанію, яка виробляє тепловізори. Відкриваєш іще раз – усім постачальникам МО отриманий прибуток порахували як збитки державі тощо. Читаю у п'ятницю Forbes – мілтек-акселератор D3 інвестує в українські мілтек-стартапи. Але не в українські юрособи. І це до того, що D3, мабуть, найпозитивніший інвестор стосовно України (після Horizon), якого я зустрічав. Це оцінка юрисдикції України. Ви цього хотіли?

Окремою перешкодою для обороноздатності України є "кейс Пивоварського". Міністр, який ухвалив чудове ринкове рішення, потрапляє під слідство. Тепер будь-який чиновник, який ухвалює рішення на користь бізнесу, приміряє на себе сорочку Пивоварського. Хочеш залучити інвестора, дати йому знижку на податки (маючи на це право) – завдаєш збитків державі. Хочеш допустити більше засобів РЕБ до експлуатації – але не можна, адже завдаси збитків державі. Хочеш купити більше дронів за спотовою ціною – але не можна, завдаси збитків державі тощо. Як підсумок, набагато простіше не ухвалити рішення й нічого не доправити, ніж ухвалити й одержати кримінальну справу в найближчому майбутньому. Отак хитро комунізм переміг в Україні. Адже держава сама могла збудувати порт. І ракету сама зробить. І дрони сама зробить. І джинси пошиє. І йогурт виготовить. Ось тільки пробували вже. І в підсумку Кремнієва долина перемогла Зеленоград. Історія дала оцінку ефективності кожній із моделей.

І що робити? Є два варіанти:

а) нічого не робити й дістати воєнну поразку. І тоді співробітники ДАСУ, НАБУ, ДБР, СБУ тощо трохи пізніше доблесно служитимуть у РФ;

б) ввести мораторій на перевірки до кінця війни в мілтеку, зняти всі обмеження (граничні націнки, складні постановки на озброєння, будь-які бар'єри під час імпорту) й розганяти виробників і ринок. Буде найкраща якість і найкраща ціна. Також, думаю, варто прирівнювати гальмування оборонного виробництва до держзради. Прийшов з обшуком у мілтек – дістав держзраду. Зупинив рахунки імпортеру – дістав держзраду. Зупинив партію дронів на митниці – держзрада. Тощо. І, звісно ж, обов'язкові зустрічі мілтек-виробників зі ставкою й миттєве вирішення будь-яких блокерів у їхньому розвитку. Це фокусна промисловість сьогодні для України.

Настав час вибирати.

Джерело: Олександр Konotopskyi / Facebook