Ракети AIM-9M і HARM, боєприпаси до HIMARS. Пентагон оголосив, яке озброєння увійшло до нового пакету допомоги Україні

У релізі зазначили, що за період із серпня 2021 року це вже 53-й транш військової допомоги США Україні за програмою "президентського скорочення" запасів Пентагону (PDA). У цьому пакеті – допомога, яку було затверджено у межах PDA у попередні фінансові роки і яка залишилася після переоцінювання PDA, ідеться в повідомленні. 

Як зазначено в релізі, до пакету увійшли: 

• ракети AIM-9M для протиповітряної оборони (Financial Times повідомляла, що ці ракети класу "повітря – повітря", призначені для F-16, Україна переобладнала і знайшла спосіб запускати із землі);
• компоненти системи протиповітряної оборони;
• додаткові боєприпаси для систем HIMARS;
• 155-мм і 105-мм артилерійські снаряди;
• високошвидкісні протирадіолокаційні ракети HARM;
• протитанкові керовані ракети TOW;
• протитанкові системи Javelin і AT-4;
• понад 4 млн боєприпасів для стрілецької зброї;
• боєприпаси для знешкодження перешкод;
• обладнання для захисту критично важливої інфраструктури;
• запасні частини, генератори, технічне обслуговування та інше допоміжне обладнання.

Також Пентагон у цьому релізі закликав Конгрес США якнайшвидше схвалити запит президента США Джо Байдена на фінансування зокрема подальшої допомоги Україні. 

"Безпекова допомога Україні залишається розумною інвестицією в нашу національну безпеку. Вона стримує потенційну агресію в інших частинах світу, водночас зміцнюючи нашу оборонно-промислову базу і створюючи висококваліфіковані робочі місця для американського народу", – зазначили у повідомленні. 

Загалом США, згідно з даними Пентагону, за час роботи адміністрації Байдена виділили понад $44,9 млрд на безпекову допомогу Україні, зокрема $44,2 млрд – від початку повномасштабної війни Росії проти України. 

Контекст:

США надають допомогу Україні переважно за системою "президентського скорочення" запасів Пентагону. Окрім того, США допомагають Україні в межах Ініціативи сприяння безпеці України (USAI) у тривалішій перспективі – укладаючи контракти із промисловістю на виробництво зброї. 

20 жовтня Байден подав запит до Конгресу на додаткове фінансування на суму приблизно $106 млрд. Воно, зокрема, передбачало допомогу Україні ($61,4 млрд, найбільший пакет) та Ізраїлю ($14,3 млрд), який зазнав атаки бойовиків терористичної організації ХАМАС 7 жовтня, а також надання коштів на безпеку південного кордону США.

Спікер Палати представників Майк Джонсон, зі свого боку, 30 жовтня презентував законопроєкт, який передбачає окреме виділення $14,3 млрд для Ізраїлю. Його 2 листопада підтримала Палата представників, проте 7 листопада демократи в Сенаті заблокували допомогу Ізраїлю окремо від України.

15 листопада Палата представників ухвалила тимчасовий законопроєкт, щоб уникнути шатдауну. Цього самого дня документ без фінансування України й Ізраїлю схвалив Сенат США, а 16 листопада підписав Байден.

У Пентагоні 16 листопада закликали Конгрес США якнайшвидше ухвалити законопроєкт про додаткову фінансову допомогу Україні й Ізраїлю. Директорка з бюджету президента США Байдена Шаланда Янг попередила, що у США повністю закінчаться ресурси для надання допомоги Україні до кінця календарного року, повідомило 4 грудня Bloomberg. Янг попередила конгресменів, що бездіяльність "поставить на коліна" Україну на полі бою й уже досягнуті нею успіхи опиняться під загрозою.

6 грудня законопроєкт не пройшов процедурного голосування в Сенаті США. Документ було заблоковано, оскільки представники Республіканської партії наполягали на посиленні заходів щодо контролю міграції на кордоні США з Мексикою.

Байден назвав "політичним шантажем" відмову республіканців підтримати законопроєкт, зазначивши, що "ставки надто високі, а наслідки – надто значні".