Сенатор-республіканець Роджер Маршалл сказав, що "час має велике значення, і вкрай важливо, щоб Сенат не відкладав доправлення цієї надзвичайно необхідної допомоги Ізраїлю ні на один день".
Демократи ж заперечували, наголошуючи на важливості надання допомоги Україні, а також Ізраїлю, додатково до гуманітарної допомоги, фінансування охорони кордону і грошей для протидії Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні, про що йдеться в запиті на фінансування в розмірі $106 млрд, який подав президент США Джо Байден у Конгрес.
Сенаторка від демократів Патті Мюррей, яка головує в Комітеті Сенату з асигнувань, зазначила, що Україна "може дозволити собі затримку [в фінансуванні] не більше, ніж Ізраїль".
Контекст
20 жовтня Байден подав запит у Конгрес на додаткове фінансування на суму приблизно $106 млрд. Воно, зокрема, передбачає допомогу Україні ($61,4 млрд, найбільший пакет) та Ізраїлю ($14,3 млрд), який зазнав атаки бойовиків терористичної організації ХАМАС 7 жовтня.
Новообраний спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон (Республіканська партія) 30 жовтня презентував законопроєкт, який передбачає окреме виділення $14,3 млрд для Ізраїлю. Його 2 листопада підтримала Палата представників, тепер законопроєкт має розглянути Сенат, у якому більшість належить представникам Демократичної партії.
31 жовтня видання The Hill написало, посилаючись на заяву Білого дому, що Байден ветує запропонований республіканцями пакет. Координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки США Джон Кірбі не дав однозначної відповіді, чи скористається американський президент правом вето, якщо Палата представників погодить варіант республіканців, а не його пропозицію.