Сутичка російських генералів безжальна, як битва глистів за кишківник. Усередині генеральського стада назріває взаємна ненависть. Зараз у Генштабі все дуже епічно

Внутрішньовидова генеральська гризня нарешті набуває дуже перспективних форм.

Усередині генеральського стада зріє взаємна ненависть. Генеральський "стук" одне на одного вже схожий на найкращі барабанні композиції Led Zeppelin.

Шойгу виявився не лише злопам'ятним типом, а й дуже досвідченою гадиною. Звичайно! Знає старий коренеріз, що у війні стукачів завжди виграє не той, хто барабанить голосніше, а той, чий барабан чує "головне вухо".

А ось із цим у міністра проблем немає. Він затягнув свій тулумбас у путінський бункер і гатив по ньому доти, доки в бункерного не потік ботокс.

Результатом цього концерту стала індульгенція на розправу з усією "армійською сволотою", яка "лизала Пригожину".

Але!

Оскільки в цьому "лізингу" генерали відзначилися в "повному складі", то виникла затримка.

Кількох генералів вирішили залишити "для розводу", але прізвищ щасливців поки не конкретизувати. Хто "здасть" більше за товаришів, той і вціліє.

Ну, одразу й почалося. Зараз у Генштабі все дуже епічно. Сутичка російських генералів безжальна, як битва глистів за кишківник.

Процес, на щастя, незупинний. Бо "ложечок не знайдуть". Шойгу "дебілом" обзивав кожен зірконосець. І всі навчені грамоти генерали розписалися під сумнівним гаслом "уся влада Пригожину".

Своїми старими, досвідченими шкурами, крізь шар жиру й зірок генерали відчувають поразку і крах системи. Вони не слухають Конашенкова, знають реальний стан справ на фронті та розуміють, наскільки все погано.

Є серед них і збоченці, які не хочуть ні "висіти", ні дістати в печінку заточку від зека.

"Зеківсько-мобіківське" м'ясо зараз успішно використовують як мобільний кулевловлювач. Але довго так тривати не може. Невичерпний мобілізаційний ресурс Росії майже вичерпано. Незабаром "дохнути" буде просто нікому.

А коли "кінчаються" солдати, смерть береться за генералів.

Прикмети розпаду армії чудові.

Якісь "десантники" вибухнули "листом до турецького султана": "Ми не потерпимо таких дій щодо генерала Теплинського!", "Ми знімемося з позицій, підемо на допомогу нашому баті" тощо.

Ці, найімовірніше, брешуть. Десантник РФ (як продемонструвала війна) – істота нешкідлива й покірна.

"Ці" нікуди не підуть. Підуть інші, які не труситимуть кулачками в соцмережах.

Джерело: НЕВЗОРОВ / Telegram