Хотіли демілітаризацію України? Ми влаштували світову дерусифікацію
Росія пишається перемогами: перераховує країни, які програли, ставить себе вище за інших. Але без України вона не здобула жодної.
300 років російських успіхів без нашого народу були неможливими, це факт. Проганяти Наполеона допомагали наші пращури. Тісто Другої світової, яким Кремль на кожному розі вихваляється, теж замісили на українській крові.
Та все, що звучало переможно, – усе росіяни відразу ж записували на свій рахунок. Ми ж залишалися за кадром. Про це говорили історики, але Кремль мовчав. Він займався рекламою перемог, яких не було, які було приписано одному народу замість цілого списку. Українці не хочуть брехати про минуле. Росіяни хочуть і можуть.
Нашу роль недооцінили ті, хто вкрав наші перемоги. І зараз на нас напали, поки Україна була зайнята своїми справами: накинулися підло, завдаючи ударів по старих і дітях. Що це за війна? Перша російська кампанія, у якій Москву не підтримуємо ми. Шанс порівняти "великих переможців" і скромний народ без особливих нагород.
Виявилося, перемагаємо ми. Хтось вихвалявся, а хтось готувався. Без українців немає великої армії, яку Путін хотів кинути на самих українців. Ми є основою тих перемог, без яких Росія автоматично втрачає право на переможне минуле. Переможне – це Україна, а Росія – минуле.
Ніколи кричати та погрожувати. На нас накинулася "друга армія світу", погрожуючи на кожному кроці. Ми з неї вибиваємо дурощі, але точно не замінюємо справ словами. Зупинили цю орду – зупинимо будь-яку армію за потреби.
Але цього разу ми ще й провчимо невдячних виродків, щоб увесь світ бачив.
Джерело: Олексій Гончаренко / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора