500 км від НАТО – військово-хімічний кластер РФ, який випилюється через операцію "Київ за три дні"

Ще новини переговорів.

Президент Володимир Зеленський заявив, що, як і раніше, є глухий кут щодо двох питань – території і ЗАЕС. У перекладі людською мовою: поки це не узгоджено – нічого не узгоджено. Потрібні якісь нові переговорні ідеї.

Сьогодні вночі додаткові аргументи підкинув один із головних переговорників з українського боку – ЦСО "А" СБУ.

За 25 км від Твері безпілотники СБУ атакували Редкінський дослідний завод (село Редкіно, Конаківський район).

У радянські часи він був найбільшим дослідним підприємством міністерства хімічної промисловості СРСР. Із розпадом Союзу деякий час скнів, а потім знову став затребуваним за основним профілем – хімією для ВПК.

На цьому "сільському" заводі працює до 700 осіб. Як і в будь-якого "дослідного" підприємства, специфіка цього заводу – поєднання прикладної науки й виробництва. Він стоїть в основі харчового ланцюжка, який масштабується на інших оборонних підприємствах.

Із цієї причини завод – під міжнародними санкціями. Він уже зазнавав атаки в червні 2024 року і двічі – у вересні 2023 року, але тоді збитки були незначними. Зараз результати дуже наочні, кілька влучань, гарні пожежі. СБУ вкотре продемонструвала, чим відрізняються західні санкції від українських і який прогрес в українських засобах ураження.

Для нас завод важливий тим, що є виробником компонентів палива для крилатих ракет Х-55, Х-101 і "Калібр". Зважаючи на те, що під час ракетних ударів з осені 2025 року використовують вироби майже з конвеєра, випадання якогось з елементів виробничого циклу неминуче призведе до розривів і пауз. Не саме зараз, оскільки якийсь запас у росіян точно є. Але в певній перспективі, яка залежить від точності влучань і збитків.

СБУ проаналізувала уразливі місця в ланцюжку виготовлення ракет і дотягнулася до одного з них.

Для росіян історія важлива ще тим, що на таких підприємствах дуже часто є унікальне обладнання. Яке й у разі повного доступу до світового ринку непросто створювати й обслуговувати. А в умовах санкцій відновлення може стати проблемою, щонайменше – у частині затягування строків.

Це асиметрична ситуація.

Росія воює з елементами енергосистеми України. ТЕЦ, котельнями і трансформаторами, які в разі настання паузи відновлять, зокрема – на вищому технологічному рівні в окремих елементах.

Водночас сама зазнає збитків на військових виробництвах, які нерідко є штучними. Що відкидає РФ назад у контексті її глобальних зазіхань. Якийсь запас стійкості для підтримування оборонних ланцюжків у РФ є, але ось такими ударами він виснажується.

Можна повоювати ще пів року, захопити якусь отруєну землю й руїни без людей, водночас опинитися з переламаною воєннною машиною і роками приводити її до тями. Але за цей час світ прокрокує вперед. Партнери по ВТС ще більше засумніваються в раціональності співпраці з Кремлем і замисляться про альтернативи.

Отже, переговорна аргументація – вона комплексна. Важливо й далі аргументувати. І найрозумніше для західних партнерів – максимально інвестувати в тих, хто ефективно доносить аргументи...

Як типовий географічний екскурс.

У селі Редкіно є БК "Хімік", розташований на проспекті Хіміків.

На околиці Твері в селищі Хімінституту на вулиці Хімінституту розташований БК "Синтетик", дачне селище "Синтетик" та інші.

Ці лобові поверхневі маркери просто кричать, що у Твері розташоване якесь хімічне гніздо. З радянських часів воно зазнало змін, але залишається цілком актуальним.

На поверхні – Центральний науково-дослідний інститут повітряно-космічних сил РФ і його випробувальний центр у Твері, Науково-дослідний інститут синтетичного волокна з експериментальним заводом та інші.

Тобто за 500 км від кордону з НАТО – цілий військово-хімічний кластер. Живі елементи якого зараз випилюються внаслідок блискучої операції Путіна "Київ за три дні".

Джерело: Алексей Копытько / Facebook