Міркування про ціннісний фундамент Верховного Суду G

До переможців конкурсу на посади суддів нового Верховного Суду часто виникає питання – як науковці, адвокати та судді знайдуть спільну мову, чи вийде створити синергію у спільній щоденній роботі?

Наведу свої міркування про ціннісний фундамент Верховного Суду.

На мою думку він має бути побудований навколо превалюючої мети судової реформи – здійснення ефективного правосуддя (справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів) для забезпечення захисту прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб. Між тим, здійснення ефективного правосуддя є засобом і результатом одночасно. Це засіб забезпечення захисту прав, свобод та інтересів осіб.

Водночас, наявність ефективного правосуддя, як результат (визнаний факт) – це індикатор іміджу правової держави. Таким чином превалююча мета судової реформи є подвійною: а) здійснення ефективного правосуддя; б) забезпечення захисту прав, свобод та інтересів осіб. Найбільший ризик для іміджу держави наступає у випадках її свавільного втручання у права осіб та особливо є помітним у публічно-правових відносинах. Найпомітніший, напевно, цей ризик у справах, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, там де держава (уповноважені органи на виконання функцій держави) виступає стороною у правових відносинах.

Філософське та ціннісне підґрунтя нового Верховного Суду не можна створити штучно та ізольовано від загальних тенденцій розвитку суспільства і держави, розвитку цивілізації в цілому. Воно має бути сприйнятим та близьким (зрозумілим) як суддям Верховного суду та і українському суспільству. Важливими компонентами формування філософського та ціннісного підґрунтя ВС є культура (релігія, освіта, правова освіта), економіка та політика держави (матеріально-технічні умови і можливості), психологія (психологічний портрет судді, його цінності та мотивація) тощо.

 Наведу приклади ціннісних питань, які можуть бути цікавими для розгляду та обговорення у контексті забезпечення ефективного правосуддя, сталості та передбачуваності судової практики:

• Державоцентризм – людиноцентризм (антропоцентризм) – природоцентризм (екоцентризм) у рішеннях нового Верховного Суду: у пошуках балансу.
  
  
• Чутливість судової практики до еволюції суспільних відносин (ризик “занадто сталого” правосуддя).
  
  
• Стерильний позитивізм у судовій практиці (чи доречний спір “принцип верховенства права vs принцип законності”, “справедливість рішення vs законність рішення”).

Обговорення цих та інших питань спрямоване на пошук порозуміння у принципових питаннях та виявлення світоглядних позицій науковців, адвокатів та суддів, які увійдуть до складу нового Верховного Суду. Ці засади можуть сформувати внутрішню та зовнішню довіру і втримати Верховний Суд від серйозних коливань, забезпечити передбачуваність судової практики. Після обговорення ціннісного фундаменту нового Верховного Суду можна переходити до формування його стратегії.

Джерело: "ГОРДОН"