США, Великобританія, Данія, Німеччина, ОАЕ: географія злочинів ФФУ
Є гарні новини, які буквально вигороджують ту, що засіла в Будинку футболу, банд... стоп, до суду не можна... словом, нинішнє керівництво Федерації футболу України! Як засвідчує аналіз документів із закупівлі обладнання для хваленого федераційного заводу, за допомогою фірми-прокладки вкрадено лише трохи більше ніж 20% від загальної суми. За сучасними нашими мірками, це взагалі не корупція, а так, у стилі дрібного бандита Фануччі (яке футбольне прізвище!) з юності дона Віто Корлеоне – дзьобик замочити. Утім, не можна відкидати, що це вони спочатку, у 2016 році, майже такі чесні були, а по-справжньому знахабніли вже потім, коли запустили лапи в державну скарбницю і вирішили, що "подвійний підйом" на ціні штучного покриття буде якраз...
Покриття, яких вони зовсім не роблять, а тільки вдають і рахують бариші. Вибачайте вже, але все підводить саме до такого трагічного для країни та її футболу висновку.
Ні дна тобі, ні покришки
Що ми бачимо за паперами, які входять до величезного масиву контрактів і листів, викладених в інтернет "Анонімусом"? Тих самих, які президент ФФУ Андрій Павелко огульно називає фейками, але не поспішає спростовувати через очевидну неспроможність зробити це. Благо, фахівці вже давно сказали: 10 хвилин на перевірку IP-адреси, щоб переконатися – листування є найсправжнісіньким, Запісоцький, Окунський, Левченко та інші персонажі ФФУ, "ФФУ Продакшн" та їхнього вірного соратника "Моріс Груп" – найсправжнісінькі. У всій своїй приголомшливій хитрості навпіл із нахабством і дурістю. Такі речі через e-mail обговорювати і в простих поштових скриньках тримати – потрібно мати особливо потужний інтелект!
Утім, для правосуддя, якщо воно все-таки збереться з думками і займеться справами веселої компанії впритул, так легше.
Отже, ітиметься про обладнання для того самого заводу з виробництва штучного покриття для футбольних майданчиків, дорогого для всіх нас у прямому і переносному сенсі цього прикметника. Виявляється, і це саме собою дуже цікаво, що збирали підприємство в Мартусівці мало не зі світу по нитці – США, Великобританія, Данія, Німеччина... Чому географія закупівель настільки широка, пояснити не можуть жодні фахівці – захотілося і все тут. Хоча, звичайно, схема може бути і глибшою, але це навряд чи – зазвичай у ФФУ та її дочки "ФФУ Продакшн" вони не піднімаються вище від тупих одноходівок, читай, елементарної крадіжки.
Отже, дивимося, як ця сама "ФФУ Продакшн" купувала завод із перероблення шин і необхідну для покриття гумову крихту. Начебто все нормально, у червні – серпні 2016-го відбувається робоче листування з американським продавцем в особі компанії "Еко Грін Еквіпмент", під час якого узгоджують ціну $2 999 500.
Навряд чи хтось із нас купував щось таке, а тому не будемо обговорювати ціну. Проблема в тому, що потім ця ціна починає танцювати, стрибаючи вгору у стилі найкращих виконавців гопака і партії Спартака з однойменного балету Арама Хачатуряна. Зокрема, після того, як із контрактом попрацювали юристи "Моріс Груп". І ось уже в листопаді працівник цієї самої "Моріс Груп" Владислав Кувичкін надсилає представникам ФФУ Юрію Запісоцькому та Андрію Окунському виправлений текст контракту, де проставлено дещо вищу суму – $3 159 500. І саме тут виникає абсолютно загадкова для необізнаної людини інстанція-посередник.
Увага! Контракт на закупівлю заводу від 3 листопада 2016 року "ФФУ Продакшн" після переговорів підписала з якоюсь компанією S.D.T.FZE, надалі називатимемо для зручності S.D.T., вона базується в Об'єднаних Арабських Еміратах.
Що за чорт? ФФУ безпосередньо вела переговори з "Еко Грін", а це що за груда з гори? В ОАЕ потужні традиції виробництва штучних газонів і розрізання покришок? Ні, у жодному разі. Скринька відкриється надзвичайно просто, якщо покласти поруч ще один контракт, датований 2 листопада 2016 року, тобто на день раніше, згідно з яким фірма "Еко Грін" (США) продає S.D.T. (ОАЕ) знову-таки завод із перероблення шин! Легко здогадатися, що завод – той самий. Ось тільки між покупцем і продавцем устряв посередник.
Шукай, кому вигідно? Так тут і шукати не треба, усе на перших сторінках контрактів "Еко Грін" із S.D.T. (ОАЕ) і S.D.T. (ОАЕ) з "ФФУ Продакшн".
Річ у тім, що там проставлено різні суми. Американці продали завод арабам за ті самі $3 159 500, а араби українцям – за $3 791 400! Різниця становить досить вагому суму – 631 900 американських зелених президентів, а якщо взяти початкову цифру, яка не перевищувала 3 мільйонів, то вийде ще "дивніше" – $791 900. Згадуйте початкові 3 мільйони без п'ятисотки!
Що саме мало статися із заводом шляхом проходження? Модернізація? Додаткове обладнання? Та нічого такого, звичайно, уже самі американці доправляли його саме в Бориспіль, транспортні, пусконалагоджувальні та навчальні витрати передбачено початковим контрактом. Фірма ж S.D.T. спрацювала тією самою прокладкою, яка в ім'я сухості і комфорту ввібрала... візьмімо за мінімумом і скажімо, що приблизно 16,5 млн грн.
Що таке S.D.T. (ОАЕ)? Звичайно ж, класичний офшор, до того ж, як засвідчує, звичайно ж "фейкове" листування нинішнього генерального секретаря ФФУ Юрія Запісоцького, абсолютно йому підконтрольний. Права кишеня, ліва кишеня, рука, яка призначає інших і яка наділяє себе... Навіщо тут S.D.T. (ОАЕ)? Та суто грошей підняти і не пояснювати водночас продавцям, чому їхня продукція має коштувати дорожче від їхнього власного прайсу!
Тоді на всіх гуми не вистачало
Зрозуміло, це не все, зовсім не все. Настільки проста і відпрацьована схема не могла не спрацювати за золотим принципом "ех раз, та ще раз, та ще багато-багато разів". Тому під час закупівлі верстата для підстригання ворсу з Великобританії, під час закупівлі цілої низки верстатів із Данії та ще якогось специфічного обладнання з Німеччини сталося точно те саме. Наприклад, наприкінці того самого 2016 року британська "Тафтинг Машинері Сервісіз" відвантажила верстат фірмі S.D.T. (ОАЕ) за 307 500 фунтів стерлінгів, а в Україну через S.D.T. (ОАЕ) він прибув за ціною 369 000 фунтів. 61,5 тисячі повновагих фунтів осіло в офшорі.
Пізніше данська "Кампен Машинері" продає обладнання за списком за €1 498 000.
А до нас вона заявляється... Ех, тут би й запитати у доблесних працівників "ФФУ Продакшн" на чолі з Андрієм Окунським: у скільки обійшлися посилочки з Данії та Німеччини? S.D.T. (ОАЕ), мабуть, не збідніла? Так-так, серед продавців ще й німці:
Навіть якщо ви зараз надягнете на очі шори (без префікса оф-) і повірите в чесність і непідкупність усієї цієї бригади навколофутбольних діячів, є дуже просте запитання навздогін, на яке, утім, ніхто не поспішить відповідати: для чого під час закупівлі устаткування використовували явно підставну фірму з ОАЕ? Чому "ФФУ Продакшн" не вела переговорів з іноземними продавцями безпосередньо? Точніше, вела, але угоду уклала лівою рукою через праве вухо?
Андрій Павелко надзвичайно і публічно пишається тим, що він нібито зробив фінансову діяльність федерації абсолютно прозорою, виключив різних посередників тощо. Тому він просто зобов'язаний моментально відреагувати і розвіяти домисли ворогів щодо використання офшору з метою виведення значних сум із бюджету ФФУ! Тоді ще – із бюджету ФФУ.
Поки ми не копнули на повний штик в Естонії та Польщі.
Однак є ще одне дуже цікаве запитання.
Андрій Павелко хвалився, що прийшов на порожнє місце (Будинок футболу з прилеглою УТБ не враховуємо), а зараз он як розвернувся. Але звідки ж ФФУ у 2016-му, зауважте, році взяла настільки значні суми, щоб і прикупити, і руки погріти?
УЄФА начебто офіційно відповів, що його кошти до зведення заводу і його оснащення не причетні. Але у формулюванні відповіді є один суттєвий момент: кошти за програмою "Хет-трик", спрямованою на розвиток футбольної інфраструктури, дитячого та масового футболу у країнах Європи. Про ІНШІ засоби не було сказано жодного слова – такий тонкий дипломатичний стиль, відповідати слід тільки безпосередньо за суттю запитання.
Черговий візит до "Анонімуса" допомагає прояснити ситуацію: обладнання закуповували на кредитні гроші УЄФА. У 2017 році Європейський союз футбольних асоціацій виписав Федерації футболу України цільовий кредит у розмірі €4 млн під 2% річних. Мрія! Але на депозит не задвинеш – тому що цільовий кредит, його давали під уже складений контракт із "Еко Грін", а тому способи використання мали перевірити.
Нехай вас не бентежить різниця в часі – контракт із "Еко Грін" підписували в листопаді 2016-го, а кредит в УЄФА пробивали в червні 2017-го. "То да се, да трали-вали, как узнала про рубли..." Там є купа застережень про строки платежу, і ФФУ не те, щоб у них укладалася, але демонструвала готовність платити.
Утім, усе ж ця затримка дуже характерна. Про завод уже кричали на всіх кутках, а нарізанням гумової крихти, без якої покриття просто немає і бути не може, він ще не міг займатися... Керівництво ж усе надувало і надувало щоки.
Як Юрій Запісоцький і компанія зуміли пояснити УЄФА необхідність оформлення контракту із закупівлі в американців на фірму з ОАЕ і яку ще навішали локшину на вуха керівним партнерам – те ще питання. Чомусь здається, що в УЄФА цією темою мають активно цікавитися. Пахне!
Скупилися неабияк. Але де ж продукт?
Як хотілося б на цьому і зупинитися, але доведеться нагадати читачам, що дійсність вищеописаним не вичерпується і взагалі набагато гірша. Весь цей строкатий список апаратури й устаткування, цілком можливо, усе-таки доїхав до Мартусівки і зараз пихкає у відповідному приміщенні. Однак із цього зовсім не випливає те, що горезвісний завод ФФУ робить хоч щось. Потьомкінське село? Та що нам той Потьомкін, давно віддав Богу чи кому там душу. Значно гіршими є села павелкинські, які світять вогнями великого міста та прикривають злодійство тут і зараз.
Ось документи, які підтверджують масове завезення з Німеччини того самого покриття Polytan, яке, за ідеєю, має виробляти завод у Мартусівці. Зверніть увагу на закупівельну ціну і те, що саме цю продукцію призначено для майданчиків, тендери щодо яких фірма "ФФУ Продакшн" оптом повигравала наприкінці минулого року!
Вони і тут нагрівають собі руки, фактично спекулюючи імпортною продукцією, а покупців уже зуміли залізно прив'язати до цього і тільки цього товару. Мабуть, треба з усією впевненістю заявити, що розпіарений ФФУ завод – лише збільшена копія тієї самої еміратівської прокладки S.D.T. і точно так само призначений лише для легкого вилучення грошей УЄФА, держави Україна та місцевих бюджетів областей, міст і сіл нашої країни.
Це вже давно не смішно, як, можливо, комусь здалося спочатку. Безкарність, із якою ось ця... спільнота реалізує свою схему і гребе гроші, веде тільки до одного – продовження розкрадань і наростання їхніх обсягів. До того ж вони мовчать, але діють, блокуючи розслідування і судові позови в усіх інстанціях, а руки у них довгі, бо нині вони – ВЛАДА.
Дорогі колишні колеги із ФФУ, коли наприкінці червня було оприлюднено електронне листування, яке викривало ваші схеми з розкрадання бюджету, ви особливо не парилися і відкараскалися – мовляв, усе фейк. Не особливо підбадьорили вас і кримінальні справи у прокуратурі та НАБУ – в Україні все схоплено. Воно й не дивно, голова бюджетного комітету ВРУ у президентах ФФУ і дев'ять народних депутатів у виконкомі – це вам не босота безхатня.
А ось коли для всіх так чітко вималювалися ваші схемки з відмиванням грошей, зокрема й кредитних від УЄФА, через офшори під час закупівлі обладнання у США, Данії, Німеччині, Великобританії для будівництва вашого хваленого заводу, якось ви, хлопці, заворушилися і зачесалися. Проблема в тому, що шикнути правоохоронцям США, Данії, Німеччини та Великобританії ви не можете, як в Україні, тому і припекло!
Так припекло, що Павелко змушений був 26 червня 2018 року рвонути на уклін із робочим візитом у посольство США.
Правильно, звичайно, переживаєте, правоохоронці у США набагато краще вміють читати листування в електронній пошті, ніж наші правоохоронці. А на них чекає захопливе та результативне читання, сам переконався.