Мусить бути день пам'яті загиблих бранців. Найбайдужішій людині треба бити в табло словом "Оленівка" як символом безжалісності ворога

Оленівка. Хтось узнав цю назву у 2022 році. Коли спалили живцем наших полонених у концентраційному таборі Оленівки. Хтось цю назву не знає й досі. Ми взнали про Оленівку у 2014 році. Там переховувалася певна кількість наших військових, які не змогли вийти з Іловайського оточення. Звідти когось змогли дістати – а хтось так і зник, лишивши останній слід в Оленівці. Давня й туманна історія. Але відтоді сама назва Оленівка асоціюється в мене з полоном. Підкріплена асоціація подіями 2022 року.

Чи ж треба розповідати комусь серед моїх читачів, що відбулося в Оленівці у 2022 році? Чи є хтось, хто не знав би про цю трагедію, цей злочин росіян? Я думаю, так.

У нас є траурні дні, коли всій країні показано приспустити прапори. Це остання субота листопада. Траур за загиблими під час Голодомору. Це 20 лютого. Останній бій Майдану. Траур за тими, хто став до лав Небесної сотні. 29 серпня. День пам'яті загиблих захисників України.

І мусить бути цей день. День трагедії в Оленівці. День пам'яті загиблих бранців. Усіх бранців.

Невідомі всі імена їхні. Не відома доля багатьох із них. І мусить бути день, коли найбайдужішій людині треба втокмачувати, бити в табло цю людину словом "Оленівка". Як символом безжалісності ворога. І як символом помсти ворогу. І як символом самої ідеї – не можна забувати про жодного нашого бранця. Де б він не був. Де б не була вона.

Джерело: Diana Makarova / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора