Містере Байден, у вас зв'язані руки. Розмовляючи з Росією мовою сили, ви нічого не досягнете. Спробуйте лизати Росію мовою любові

Дорогий містере Байден, або просто Джо, як у вас там заведено!

Я знаю, що ви щовівторка не починати робочого дня, не переглянувши за сніданком свіжого "Собеседника".

Розумію, що без моїх порад у вас повне нерозуміння, як поводитися на саміті, та й Трампа ви здолали тільки тому, що читали нас, поки Трамп насолоджувався Russia Today. То от, поспішаю схвалити ваші останні заяви. Судячи з них, ви на правильному шляху.

Ви правильно відмовилися від спільної пресконференції і ще правильніше зауважили, що тиснути на Володимира Путіна безглуздо, тому що він Володимир Путін. Золоті слова, для когось лайка, а для нього найвищий комплімент. На його думку, ви чистісінька "кульгава качка", тому що вас переобиратимуть за три з половиною роки, а його – ніколи. Він у відповідь на ваші дії готовий розпалити світову пожежу, а ви – ні. Він у відповідь на будь-які санкції може зробити життя своїх підданих як завгодно нестерпним, а вам завадить чи то страх, чи то совість. Отже, руки у вас зв'язані і, розмовляючи з Росією мовою сили, ви нічого не досягнете. Спробуйте лизати Росію мовою любові.

Для перебудови найбільше зробив не Рейган, а Ніксон, який пішов на розрядження міжнародної напруженості – таку це мало назву. За нього Росія вимушено дотримувалася деякіпевної пристойності у відносинах зі своїми дисидентами. За нього вона дозволяла американські фільми (хоча й мало), перекладала американську прозу, щедро пускала американських туристів. І все це якось ненав'язливо давало радянським громадянам зрозуміти, що таке Америка, і вони починали менше вірити рідний пропаганді.

За Брежнєва виходив і дорого цінувався журнал "Америка" – рекламний плакат демократії. У Росії 70-х, де відбулося стикування "Союз" – "Аполлон", ваших узагалі любили, хоча й дещо зверхньо; Афганістан усе загострив, але до нинішньої ситуації, тобто до фактичного відкликання послів, не доходило. І тому Солженіцина вислали, а не посадили, Сахарова заслали, а не вбили, євреїв випускали, хоча вибірково маринували, а російський масовий глядач дивився американське кіно на відаках, що швидко розплодилися.

Якщо ж ви станете тиснути, американці не поїдуть у Росію, а росіяни – в Америку. Уже зараз згорнули навчальні програми, обмін студентами, ознайомчі поїздки, отримання візи в обох країнах пов'язане із неймоіврними труднощами, культурні зв'язки обірвано, взаємні підозри перевершили рівень Холодної війни. Куди це годиться? Налякати його ви не можете, тому що ви не він; посилюючи конфронтацію, можете лише зашкодити росіянам, які нічого не знатимуть про вашу країну. А практика свідчить, що коли вони знають – чомусь їхня агресія і гордість поступаються місцем іншим почуттям, набагато більш плідним. Ви не виграєте у нього в бійці. Спробуйте милосердя.

Джерело: "Собеседник"

Опубліковано з особистого дозволу автора