Як і всі гарні амбітні ідеї, нашу ініціативу лендлізу спочатку сприймали зі скепсисом. Але це Україна – неможливе можливе

19 лютого, за п'ять днів до початку війни, президент летів на Мюнхенську конференцію безпеки. На ту саму, на яку йому радили не їхати з міркувань безпеки.

Ми сиділи разом – Володимир Зеленський, Андрій Єрмак, Андрій Сибіга, Олексій Резніков, я – і в режимі брейнстормінгу доточували його виступ. За кілька годин цю вже виголошену промову назвуть історичною, але на той момент ми все ще над нею працюємо.

Остання дискусія, яку ми мали, – це план Маршалла чи лендліз? У тексті треба було залишити щось одне.

"Лендліз, – зрештою сказав президент. – Це зараз важливіше".

У виступі ви почули таке: "Що ще ми можемо зробити зараз? Створити для України Фонд стійкості та відновлення, програму лендлізу, постачання новітніх озброєнь, техніки, обладнання для нашої армії – армії, яка захищає всю Європу”.

Після цього ми почали працювати над реалізацією. Як і всі гарні амбітні ідеї, її спочатку сприйняли зі скепсисом. Нам пояснювали, чому зараз не до лендлізу, чому нам не потрібен лендліз, а потрібне щось інше тощо.

Але! 19 лютого 2022 року – офіційний день народження лендлізу як складової зовнішньої політики України.

28 квітня 2022 року – Палата представників Конгресу США ухвалила "Закон про лендліз для захисту демократії в Україні".

Україна – неможливе можливе.

Джерело: Dmytro Kuleba / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора