Можна нескінченно довго формувати у ЗСУ ідеальні бригади. А можна з аватарів потихеньку робити бойові бригади з гарною підготовкою
Протягом майже п'яти років війни всі, хто хотів узяти участь у розвитку армії, уже це зробили, зазначив волонтер Роман Донік.
Скиглії вже запустили критику, що, мовляв, створені у ЗСУ протягом чотирьох років бригади не рівня американським і натовським. Мовляв, і командування в бригадах не те, і фахівці не дуже. І взагалі все, як завжди, не так і не те.
Мені от цікаво, а чи розуміють ці горе-експерти, що від повноцінного наступу армії РФ стримують ось ці самі нашвидкуруч зліплені і не повністю укомплектовані бригади? Якби не вони, то лінія фронту була б у кращому разі по Дніпру (річці).
Немає межі досконалості. Можна нескінченно довго формувати ідеальну бригаду. Щоб як у кіно, де на 100% універсальні солдати. Як, наприклад, усі експерто-, волонтероінструктори зробили з бригадою НГУ. Коли завзято просурмили, як вони зараз забацають бригаду майбутнього, а потім, зіткнувшись із першими труднощами, розбіглися й забули навіть про існування такої. А можна створювати й розвивати, посилювати технікою та озброєнням нові бригади. Так, через некомплект. Так, через силу, матюки, кров і нерви. Але потихеньку з бригад аватарів робити бойові бригади з гарною підготовкою.
Чи всі забули, яка репутація була в перших новостворюваних бригад? Куди скеровували неугодних і аватарів. А що зараз? Земля й небо.
А знаєте, що найцікавіше? Якщо 100 разів сказати "халва", у роті солодше не стане. Якщо 100 разів написати у Facebook і на сайті, як погано все у ЗСУ, то воно ж краще не стане від цього. Не з'являється з нізвідки 100500 випускників Вест-Пойнта, що горять бажанням підписати контракти у ЗСУ. Від взводних до комбригів. І 100500 навчених спецпризначенців не прийдуть у військкомати, щоб вирушити служити в механізовану бригаду стрільцями. Краще від цього не стане.
Якщо не робиш краще сам, своїми руками або головою, то вже помовчуй. Так, шум і розголос потрібні. Але тоді, коли за ними йде результат. Але не треба критиканства заради критиканства. Трохи напружує. Особливо якщо врахувати, що протягом майже п'яти років війни всі, хто хотів узяти участь у розвитку армії, уже це зробили. А хто хотів тільки мудрувати, так і робить це далі.
Джерело: Роман Доник / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора