Події в Ірані можуть стати початком відкочування від ісламізації, що перекинеться і на інші, зокрема сунітські країни
Ісламістський режим в Ірані приречений, уважає російський соціолог і політолог Ігор Ейдман.
Початок кінця ісламізму? Повалення режиму аятол може стати доленосним не тільки для Ірану.
Зараз панування клерикалів у мусульманських країнах здається звичним і природним. Однак ще недавно все було по-іншому. Починаючи з кемалістської революції в Туреччині 1918–1923 років, країни Сходу йшли шляхом секуляризації та вестернізації, а найпопулярнішими ідеологіями там були не ісламізм, а націоналізм, етатизм і соціалізм (як і в тогочасній Європі).
Іранська ісламська революція 1978–1979 років стала початком клерикальної хвилі в мусульманському світі. Ультраконсервативна реакція на вестернізацію, мода на ісламський радикалізм швидко перекинулася із шиїтського Ірану на багато сунітських країн (суніти, звичайно, такої спадкоємності не визнають, але ми ж пам'ятаємо, із чого там усе почалося). За сорок років ця реакційна хвиля дійшла до свого піку, яким стало створення ІДІЛ. Останні події в Ірані можуть стати початком відкочування, зворотного тренда від ісламізації до секуляризації, який перекинеться і на інші, зокрема сунітські країни.
Звичайно, нинішні протести в Ірані, можливо, буде придушено. Але ісламістський режим там усе одно приречений. Прогресу не зупинити. Іранська, турецька, навіть єгипетська міська молодь протягом останніх років активно виступає проти клерикалізму. А отже, у цих країнах у нього немає майбутнього.
Держава протягом останніх кількох сотень років стала секулярною у Європі, обох Америках, Далекому Сході. Клерикальна реакція зараз активна в основному в ісламському світі та Росії. Але рано чи пізно і в цих країнах релігія перейде від спроб політичного і морального домінування до скромної ролі постачальника приводів для сімейних застіль і костюмованих дитячих свят.
Джерело: Игорь Эйдман / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора