Санкції мотивують російську верхівку намагатися усунути Путіна, щоб повернути собі "втрачений рай"

Справжня мета санкцій.

Відомі російські економісти-емігранти критикують західні санкції – мовляв, неефективні, часто шкідливі, наприклад, заважають виводити капітал із Росії, а головне – вони у принципі не в змозі зруйнувати російську економіку. Із цього роблять висновок, що оскільки санкції не працюють, більшу частину їх потрібно просто скасувати.

Економісти не мають рації. Так, санкції не в змозі знищити російську економіку – це у принципі неможливо за сьогоднішніх обставин. Однак вони працюють цілком непогано. Просто в них інша, не утопічна мета. І вона лежить не в економічній, а в соціально-психологічній сфері.

Поясню її на прикладі з легендарних 90-х, коли доводилося зблизька спостерігати гострі комерційні конфлікти. Головне завдання в них – отруїти життя супернику, увігнати його у стрес, перманентно створювати йому проблеми, які він має терміново вирішувати, відволікаючись від головної лінії протистояння. Тільки противник вирішив проблеми з податковою – а йому створюють неприємності з пожежною інспекцією, не встиг він від неї відкупитися – у нього раптом заарештовують цінного співробітника та ще й банк відмовляє в обіцяному кредиті тощо. Окремо ці проблеми не критичні, але всі разом відвертають на себе увагу й ресурси, вганяють суперника у стан перманентного стресу. Якоїсь миті його нерви не витримують, і він погоджується на поступки.

Завдання західних санкцій саме в цьому. Вони мають напружувати і стресувати російський керівний клас і його кремлівську верхівку. Так їм дають зрозуміти, що поки триває агресивна війна, жодної нормалізації не станеться – їх будуть і далі всіляко гнобити.

Спосіб життя більшості російської верхівки був таким: заробляємо (крадемо) в Росії, витрачаємо й інвестуємо на Заході. Санкції його зламали. Грошей олігархи й чиновники менше заробляти не стали, але витрачати їх на свою втіху по всьому світу стало набагато важче: далі за Дубай носа не сунеш. Ба більше, вводять усе нові й нові санкції, які змушують росіян щоразу по-новому викручуватися, щоб їх оминати.

Від початку війни російська верхівка живе у стресі. Звісно, вона мріяла б повернутися до колишнього комфортного і спокійного життя представників маленького інтернаціонального світу надбагатіїв, які не знають кордонів і обмежень. Санкції мотивують її ризикувати й намагатися усунути Путіна, щоб повернути собі "втрачений рай". Важко прогнозувати, коли це станеться, але шанси із часом зростають.

Щойно Путіна з його імперськими тарганами в голові, параноїдальним маренням величі й манією переслідування повалять, уб'ють, він помре або втратить дієздатність, російська верхівка зробить усе, щоб повернутися в довоєнну зону комфорту. Для цього Росії доведеться припинити війну і, підбігавши хвоста, піти з України. На цю мету санкції і працюють.

Update. Якби Захід, як пропонують російські опозиційні економісти, скасував навіть найбільш економічно недоцільні санкції, російська верхівка сприйняла б це як ознаку слабкості, сигнал, що змінювати путінську політику не обов'язково.

Джерело: Eidmannews / Telegram

Опубліковано з особистого дозволу автора