Доки Зеленський дозволяє Коломойському загрожувати національній безпеці України, грошей країні ніхто не дасть

Черговий суд Коломойського проти України вийшов на фінішну пряму. Дефолт – так дефолт?

Українська влада заклала бомбу під співпрацю із МВФ, зробивши ще один крок у суді у бік Коломойського, який вимагає повернути йому акції вже державного "ПриватБанку". Поведінка судді чітко вказує, що вона налаштована порадувати Ігоря Коломойського. І 17 жовтня може ухвалити відповідне рішення. За тиждень. Під час щорічних зустрічей у МВФ, коли туди приїдуть, зокрема, і члени українського уряду. Це сталося після того, як МВФ дуже чітко окреслив червоні лінії, перетин яких унеможливлює співробітництво із МВФ. А отже, ставить під питання рефінансування зовнішнього боргу у 2020 році. Як наслідок: мінімум – утрата довіри на найближчу перспективу, максимум – дефолт у середньостроковій перспективі.

МВФ виїхав і залишив домашнє завдання. Українська влада мала довести – вони реформатори чи з Коломойським. І ми навіть побачили цілий набір рухів у бік реформаторів. Принаймні активну демонстрацію. Президент відвідав НБУ, Кабмін і Нацбанк, підписали меморандум, Дубінського засунули в парламенті. І на цьому тлі суд максимально наближається до рішення на користь Коломойського. І це рішення, яке не матиме прямих наслідків просто зараз. Тому що не набуде чинності, адже подадуть апеляцію. Але буде чітким сигналом. І сигнал цей почують.

І таке рішення суду трактуватимуть не інакше як продовження руху в бік компромісу з Коломойським. Тоді МВФ не зможе дозволити собі запустити програму, не дочекавшись фінальних рішень судів. Уже можна говорити про те, що на найближчий тиждень не варто очікувати на будь-який прогрес у перемовинах із Фондом, а саме ставлення МВФ і західних кредиторів до України стане ще холоднішим. Тому що про незалежну судову систему можна розповідати в Instagram своїм підписникам, але не міжнародним кредиторам, які давно і чітко уявляють, як працюють суди в Україні. А отже, очікуватимуть, що варто тільки виділити Україні транш, як наступного дня незалежність НБУ перестане існувати як клас, а Коломойський матиме все, що хоче.

Суд міг і мав відмовитися від розгляду цієї справи. Принаймні до вирішення питання у Верховному Суді щодо юрисдикції (відповідне клопотання подали з боку держави), проте суддя відмовилася його задовольнити. Ось так відсвяткували День юриста в Україні. Черговою перемогою правосуддя. Зрештою, як казали великі, держава – це Беня.

Тепер є два варіанти. Або Офіс президента робить це свідомо, контролюючи ситуацію, і вирішує так послати МВФ. Або Офіс президента сьогодні слабший від Ігоря Коломойського, який контролює суди. І тоді МВФ і президента посилає особисто Ігор Валерійович. І обидва варіанти є однаково поганими. Для економіки України передусім. Якщо Офіс президента говорить на зустрічі із кредиторами та інвесторами одне, а робить інше, то він цілковито втрачає довіру, адже не має наміру виконувати те, що обіцяє. Якщо Коломойський сильніший і зараз розпочинає відкриту війну, то президент теж втрачає довіру, адже ніхто не знатиме, чи зможе він виконати те, що обіцяє.

І тепер м'яч на стороні Зеленського. Він має повернути довіру. Якщо для цього треба показати суддям, що не можна переходити на бік олігарха проти народу України, то він має це показати суддям. І якщо для цього треба посадити свого друга, а не друга Порошенка, то він має це зробити. Зрештою, саме це і рекомендував Лі Куан Ю. Або він назавжди залишиться маріонеткою Коломойського. Принаймні в очах кредиторів та інвесторів. А маріонеткам грошей ніхто не дає. І доки Зеленський дозволяє Коломойському загрожувати національній безпеці України, грошей Україні ніхто не дасть.

Джерело: Sergey Fursa / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора