У президента є тільки одне запитання, яке має сенс, – про канабіс. Але саме його ставити на референдумі або опитуванні не можна

Запитання на кілька мільйонів життів.

У президента в опитуванні є тільки одне запитання, яке має сенс. Але саме це запитання ставити на референдумі, на опитуванні, просто не можна. Це злочинно. І лицемірно. Фактично, президент хоче запитати в людей, чи згодні вони на те, щоб частина їхніх співвітчизників і далі мучилася від болю, і їм відмовляли в допомозі, яку легко надати. Але біда в тому, що таких людей, які страждають і не можуть одержати допомогу в Україні, меншість. І більшість легко може їм заборонити одержати допомогу. Просто тому що більшість може не розуміти, за що вона голосує. І тому це не запитання для референдуму. Це запитання для осіб, котрі ухвалюють рішення. Розібратися й допомогти людям.

Що має зробити президент, який контролює парламент і Кабмін? Просто зробити це. Просто легалізувати медичний канабіс.

А референдум... Це підло. Це такий собі варіант "Нові Санжари", тільки в масштабі всієї країни. Коли знавіснілий натовп, що втратив людську подобу, атакує ні в чому не винних людей, перетворюючись на середньовіччя. Цікаво, якби президент виніс на референдум запитання "Чи треба спалювати відьом?". Або "Чи треба вішати всіх політиків без розбору?", то який результат він би дістав? Або вирішив запитати на референдумі, чи можна заборонити жителям Києва продавати свої квартири. А що? Хочуть же винести на референдум запитання, чи можна людям розпоряджатися своєю приватною власністю, своєю землею. Так чому не запитати про квартири? І, головне, як і у випадку з медичним канабісом, більшість завжди буде проти меншості. Байдужа темна більшість, якій плювати. Якої це не стосується.

І так, хтось із цієї більшості може потім захворіти на рак і зрозуміти, що йому потрібно вгамувати біль. І зрозуміє, що йому потрібен медичний канабіс. Але буде пізно. Скільки людей зараз потребує медичного канабісу? Це точно сотні тисяч. Є оцінка, що майже 2 млн, але вона лякає, і давайте вважати її завищеною. Але навіть якщо це 500 тис. людей, то це величезна цифра. Це величезний біль.

І так, ідеться не про легалізацію наркотиків. Як думає більшість. Ідеться про ненаркотичну речовину. І медичний канабіс дозволений у більшості країн ЄС, у США, в Австралії, у Канаді. У Росії, звісно, заборонений. І в Китаї. У медичному канабісі занадто низька частка того самого наркотику, у пошуках якого люди закручують косяки. Ідеться про легалізацію таблеток і крапель, а не про легалізацію косяків.

Заборона легалізувати медичний канабіс – це черговий напад лицемірства суспільства. І лицемірства політиків, які розуміють різницю між наркотиком і ліками. А вони не можуть не розуміти, якщо хоч раз попросили надати їм інформаційну довідку. І як будь-яке суспільне лицемірство, це коштує дуже дорого. Для економіки країни. Так-так, медичний канабіс – це ще й економіка. Як і звичайна "травичка", до речі, але це вже до фільму "Джентльмени".

Технічні коноплі, які можна було б вирощувати в Україні (ми ж аграрна наддержава, ми ж пам'ятаємо про це) – стрімко зростає в ціні. За останні роки – майже втричі. Це величезний ринок, ємність якого оцінюють у 250 млн осіб або $344 млрд на рік. Навіть якщо під цю перспективну культуру віддати 3% агроземель України (1 млн га), то потенційно це може давати до $5 млрд експортного виторгу на рік. Але, як і в більшості випадків, Україна сама позбавляє себе можливостей. І заплющує очі замість того, щоб відкривати можливості.

У нас в Україні дуже мало конкурентних переваг. Ну хіба що ми згадаємо, що ми гарно співаємо. І єдина можливість для нас – це зробити найліберальніший ринок у Європі. Щоб люди бачили в Україні країну, де їм не стануть заважати. Де відкрито можливості. Де легко. Тільки в цьому разі прийдуть інвестиції. Адже інакше ми завжди програємо сусідам. У нас немає нічого такого, чого не було б у них. Але ми додаємо свої стереотипи і своє лицемірство до відсутності верховенства права та дивуємося, чому ми живемо так бідно.

Більшість програє. А меншість страждає. Сотні тисяч людей страждають. Не тільки від бідності. Від болю.

Це запитання ілюструє, як працює "пряме народовладдя". По-венесуельськи. І до чого воно призводить. Референдуми – це руйнування інститутів. Інститутів, на яких ґрунтується демократія. І хочеш знищити демократію – дай харизматичному політику інструмент прямих референдумів. І він здобуде абсолютну владу. І знищить економіку. І країну.

Джерело: Sergey Fursa / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора