Дрони для ЗСУ від громадянина РФ?

Нещодавно на очі трапився ефір "Радіо NV", де Дмитро Тузов із Тетяною Ніколаєнко обговорювали вкрай тривожні сигнали щодо закупівель для нашої армії. Ішлося про повідомлення у ЗМІ щодо можливої участі компаній, пов'язаних із Сеяром Куршутовим, у тендерах на постачання дронів для Міноборони. Оскільки сам я як волонтер займався й займаюся дронами для наших захисників, то тема мене сильно зачепила.

Прізвище Куршутова добре відоме тим, хто стежить за санкційними списками РНБО й боротьбою з контрабандою. Достойник був внесений у ці списки у 2021 році. У жовтні минулого року санкції проти нього чомусь не були продовжені. Причому чітких відповідей чому суспільство так і не отримало. Однак зараз ставки значно вищі за "товарний бізнес". Ідеться про технологічну безпеку держави.

Чесно кажучи, виникають питання, якщо безпека держави (а постачання дронів ЗСУ – це саме безпека держави) доручається людям із таким бекграундом, які втекли з країни й сидять зараз у Відні. І я прискіпливіше придивився до персонажа. Ознайомився з розслідуванням із hromadske, які пов'язали Куршутова з адмініструванням анонімних Telegram-каналів (зокрема, "Джокер" і "Темный рыцарь") і підняли питання про його російське громадянство.

Тоді, у Відні, Куршутов намагався переконати журналістів, що це наклеп. У коментарі hromadske він пояснив, що нині справу про позбавлення його громадянства начебто слухають у Верховному Суді, а російський паспорт, про який пишуть у ЗМІ і який можна знайти в російських базах даних, – начебто несправжній. Він також надав редакції документи з різних російських відомств на підтвердження своєї версії, зокрема "довідку про відсутність громадянства РФ".

Мені такі "докази" здалися непереконливими, і я вирішив перевірити інформацію самостійно, використовуючи відкриті дані самої агресорки – Російської Федерації.

Що показала перевірка?

Я взяв дані Куршутова й перевірив їх через офіційний сервіс Федеральної податкової служби (ФПС) РФ. Як виявилося, хлопчик трохи набрехав. Точніше, не трохи.

Російська система підтверджує: Куршутов Сеяр Османович, 14 травня 1988 року народження, має діючий індивідуальний податковий номер (ІПН) у Росії – 910303848506.

Більше того, виписка з реєстру містить дані про документ, що посвідчує особу: паспорт громадянина Російської Федерації, виданий 24 червня 2014 року. Це сталося вже після окупації Криму. Тобто поки Україна оговтувалася від перших ударів російської агресії, пан Куршутов, схоже, займався легалізацією свого статусу в державі-агресорі.

Наводжу скрин виписки з реєстру російської податкової служби.

Факт наявності активного ІПН і паспорта в базах даних податкової служби РФ є первинним і, по суті, неспростовним свідченням чинного громадянства.

Ще один штрих до портрета. Досліджуючи далі, я звернув увагу на українські судові реєстри. І знайшов ще один цікавий факт, який доповнює картину. У 2016 році Куршутов притягався до адміністративної відповідальності Каланчацьким районним судом за незаконний перетин кордону.

Даю посилання на розгляд цієї справи в судовому реєстрі. Додаткова верифікація: у тексті йдеться про уродженця Молдови, окрім того, інших за цей день розглядів за цією статтею не було.

Суть справи проста: він здійснив в'їзд на тимчасово окуповану територію Криму поза межами контрольно-пропускних пунктів. Простими словами – заїхав із боку Росії. Скоріш за все – за тим самим російським паспортом, отриманим у 2014 році. Це ще один пазл, який підтверджує його вільне пересування і зв'язки з територією, яку контролює ворог.

Чому це небезпечно?

Маємо ситуацію, коли людина, яка:

• має підтверджений діючий паспорт громадянина РФ;
• перебуває в полі зору розслідувачів як куратор токсичних Telegram-каналів;
• фігурувала в санкційних списках контрабандистів;

...тепер, за даними медіа, може мати відношення до постачання дронів для ДП "Агенції оборонних закупівель" (АОЗ) і Держспецзв'язку.

Якщо це правда, то це не просто корупційний ризик. Це пряма загроза національній безпеці. Громадянин країни-агресора в ланцюжках постачання критично важливого обладнання для ЗСУ – це нонсенс. Це ризик закладок, витоку інформації про обсяги й номенклатуру закупівель, це потенційний важіль впливу ФСБ.

Що стосується санкцій. Вважав і вважаю, що введення санкцій проти громадян України є брутальним порушенням чинного законодавства вищим керівництвом України. Якщо пригадати останні прослушки НАБУ, то стає зрозумілим, що деякі особи відверто торгують санкціями РНБО. Якщо ці особи пропонують послуги із введення санкцій проти конкретних осіб (фізичних або юридичних), то закономірно виникає питання: чи не завдяки таким особам-торгашам пан Куршутов позбувся тих самих санкцій?

Прошу вважати цей пост заявою про злочин і закликаю Службу безпеки України перевірити наявність громадянства РФ у Сеяра Куршутова й надати оцінку ризиків його допуску до оборонних замовлень.

Також звертаюся до ДП "Агенція оборонних закупівель" і Держспецзв'язку із закликом підтвердити або спростувати участь компаній, афілійованих із Куршутовим, у тендерах і повідомити, чи проходили ці постачальники спецперевірку.

А паралельно готую петицію щодо відновлення санкцій РНБО проти цього віденського "дроновода" – громадянина РФ Сеяра Куршутова.

P.S. Відповідну петицію подав, чекаю на розгляд і реєстрацію для початку збору підписів.

Джерело: George Tuka / Facebook