Притягнути воєнних злочинців до відповідальності буде складно: КПК створювали для "звичайного" судочинства

Підсумки роботи органів прокуратури України й правоохоронних органів загалом є приголомшливими. Вони працюють на межі своїх можливостей. Сьогодні я ознайомився зі звітом, який опублікував Офіс генерального прокурора, щодо протидії злочинам, скоєним у контексті збройного конфлікту 2025 року. Це справді унікальний досвід – із таким не стикалася жодна інша європейська країна.

У звіті зазначають, що повномасштабне вторгнення Росії забрало життя понад 16 тис. людей, майже вдвічі більше осіб зазнали поранень. Сотні тисяч людей були змушені покинути свої домівки, тисячі шкіл і лікарень зруйновано, а енергетична інфраструктура – під постійними атаками. Водночас це відображає лише частину реальності. Війна та пов'язані з нею злочини тривають із 2014 року.

Правосуддя може бути ефективним лише за умови, що воно охоплює весь континуум злочинів, включно з тими, які скоїли до початку повномасштабного вторгнення. За нинішніх умов вирішальним чинником спроможності національної системи кримінальної юстиції переслідувати міжнародні злочини є законодавча база. Кримінальний процесуальний кодекс України створювали для "звичайного" кримінального судочинства і лише частково його адаптували до реалій збройного конфлікту.

Навіть після ратифікації Римського статуту й внесення змін до Кримінального кодексу і Кримінального процесуального кодексу зберігається чіткий розрив між міжнародними правовими стандартами й процесуальними можливостями національної системи. На практиці цей розрив виявляється в низці системних проблем. Чинні процесуальні норми є непридатними для розслідування масових, складних злочинів із великою кількістю епізодів і потерпілих, а також організованих структур і командних ієрархій.

Кримінальний процесуальний кодекс не містить чітких механізмів щодо притягнення до відповідальності за командну відповідальність і різні форми участі в міжнародних злочинах. Зрештою, залишається давня проблема невідворотності покарання. Звіт зосереджується на повідомленнях про підозру й вироках, однак їхнє ефективне виконання залежить від відновлення довіри до системи правосуддя загалом і реформування пенітенціарної системи. Без цього забезпечити екстрадицію підозрюваних, обвинувачених у міжнародних злочинах, буде вкрай складно.

Джерело: Гюндуз Мамедов / Gyunduz Mamedov / X