Коли Україна каже, що захищає Європу, деякі німецькі політики хихочуть. А тут вони зіткнулися з мігрантами з Білорусі й згадали про нас
Європейці шоковані нахабством Лукашенка, який підтверджує своє звання "останнього диктатора Європи". Цього разу він вирішив випробувати ЄС на міцність, збираючи по світу мігрантів і спрямовуючи їх через свій кордон до Польщі. Цим нелегітимний президент хоче змусити Брюссель заплатити – грошима та репутаційно – за введення санкцій проти себе.
Такий самий прийом раніше використав Володимир Путін, коли почав бомбити Сирію – стимулюючи цим потоки мігрантів до Німеччини, щоб відвернути увагу світу від війни проти України. Таких виявилося приблизно 2 млн. І це коштувало Меркель нервів, грошей та відсотків рейтингу.
Якою ж зараз буде відповідь Євросоюзу? Блокувати? Чи прийняти, як і попередніх біженців? У європейських столицях шукають вихід.
Один із них прозвучав із Берліна. Експерт із зовнішньополітичних питань фракції Соціал-демократичної партії (СДПН) у німецькому Бундестазі Нільс Шмід пропонує залучити до розв’язання проблеми біженців на кордоні Польщі та Білорусі Україну.
Як сказав політик в інтерв'ю 10 листопада, "з Україною треба домовитися про приймання біженців". Поки триває розгляд їхньої заявки про надання притулку в ЄС. "Так ми можемо дати чітко зрозуміти, що не кожен біженець автоматично потрапить до Євросоюзу", – сказав він.
Слова німецького експерта свідчать про те, що якщо не кожен біженець автоматично потрапить до Євросоюзу, то частина з них залишиться в Україні? Цікаво, а хто оплачуватиме цю німецьку щедрість на нашій території?
Як може Україна – поки як не член НАТО та ЄС – погодитися на пропозицію владних парламентських сил Німеччини щодо розміщення у нас мігрантів із Близького Сходу, яких Лукашеску жене в ЄС: вони ж прагнуть жити у Євросоюзі! А ми поки що не є членами цих організацій...
І цікаво: коли Україна каже, що захищає східні кордони Європи, деякі німецькі політики хихочуть. І паралельно вводять у дію черговий газопровід в обхід України.
А тут – на тобі, згадали про нас.
Тому до цієї розмови, напевно, можна буде повернутися, хіба що коли Україна стане частиною цих західних політичних та організацій безпеки.
І німецьким політикам треба відкинути свій скептицизм щодо України – замість того, щоб "зрозуміти Путіна", який постійно насилає на європейців нові біди (від контрсанкцій та мігрантів до газових криз тощо), докласти максимум зусиль для інтеграції України до європейських та євроатлантичних політичних об'єднань та об'єднань із безпеки.
Отоді й Німеччина буде в безпеці.
Джерело: "ГОРДОН"