У ситуації з "накритими" під Мінськом бойовиками постає запитання "а чи був хлопчик". Коли жартуєш криками "пожежа" – тобі ніхто не вірить
Чиїх бойовиків "накрили" під Мінськом? Коли жартуєш криками "пожежа" – тобі ніхто не вірить.
Отже, БЕЛТА повідомила про затримання вночі під Мінськом 32 осіб, які працювали на "іноземну ПВК". Судячи з інформації, яку я маю зараз, затримані не мають стосунку до білоруських правих.
Із імовірних варіантів (якщо було затримання) можна припускати "країну походження" – РФ. Але прямо назвати – підвищити ставки.
З іншого боку, є запитання "а чи був хлопчик". Так, сьогодні після запуску фейків на внутрішнє поле про "джип, який проривався з України" або після "справи Білого Легіону", із якої влада потім довго думала, як вилізти, це повідомлення не викликає 100% довіри. Логічно – двічі (насправді більше) придумав страшилку, утретє, навіть якщо ситуація тривожна, ніхто тобі не вірить.
Але сам кейс щонайменше цікавий. Зокрема, чи скажуть про "країну походження"? Якщо так – яку назвуть? Є кілька варіантів, якщо затримання було:
1. Грати російську карту, піднімати ставки, далі намагатися закрутити гайки всередині країни.
2. Грати російську карту і, не закручуючи гайок, інформаційно пройтися по опонентах.
3. Підняти ставки й розпочати торг із Москвою, не виводячи ситуацію на рівень конфлікту між офіційним Мінськом і Москвою.
4. Торгуватися із РФ, але про всяк випадок придумати "українську страшилку про бандерівців, які їхали скидати Лукашенка".
Якщо "хлопчика все-таки не було", то варіанти дещо гірші для внутрішнього порядку денного. Бо це означає закручування гайок, помножене на інформаційний коток. І як країна походження підходять як РФ (особливо після заяв Пєскова), так і Україна (спроба вчергове розіграти карту залякування "майданами").
Одне слово, такої динаміки процесів у Білорусі давно не було.
Джерело: Ігар Тышкевіч / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора