Українська церква повністю вийшла з-під контролю РПЦ, істотно розширивши обсяг своїх прав
Українська церква стала однією з частин світової православної церкви, чого раніше не було, зазначив старший науковий співробітник американського Інституту Катона, російський економіст і екс-радник президента РФ Володимира Путіна Андрій Ілларіонов.
Як відомо, 5 січня 2019 року вселенський патріарх Варфоломій підписав патріарший і синодальний томос для Святішої церкви України (зверніть увагу на зміну назви української церкви). 6 січня томос було вручено митрополиту Київському і всієї України Епіфанію (Думенку) та президенту України Петрові Порошенку. 7 січня Епіфаній провів різдвяну літургію в соборі Святої Софії в Києві, а томос було виставлено для огляду в трапезному храмі Софії Київської (Мала Софія).
Опублікування тексту томосу від 5 січня 2019 року (головного правовстановлювального документа для СЦУ) дає змогу порівняти його основні положення з основними положеннями головного правовстановлювального документа для Української православної церкви Московського патріархату – главою Х "Українська православна церква" зі статуту РПЦ від 2 грудня 2017 року – і виявити, які саме права та обов'язки СЦУ здобула разом із томосом.
Як видно з проведеного зіставлення, із 25 наведених позицій:
- із чотирьох позицій права СЦУ не змінилися порівняно з попередньою ситуацією (титул предстоятеля, кафедра, юрисдикція, закордонні парафії);
- із шести позицій СЦУ змінила (без видимої зміни обсягу повноважень) вищу церкву із РПЦ на Вселенський патріархат (джерела права, вища церква, (не)можливість зміни титулу предстоятеля, право апеляції, адресат консультацій, одержання мира);
- з однієї позиції СЦУ одержала нові обов'язки (обмеження), яких раніше у неї не було (екзархат і ставропігія ВП);
- за 14 позиціями СЦУ одержала нові права або нові ("солідніші") формулювання, яких раніше у неї не було (назва, статус, канонічні зв'язки, джерела права, органи влади та управління, обрання предстоятеля, поминання імен, управління внутрішніми справами, освіта єпархій, суд, міжцерковне визнання, місце у списку диптихів, обов'язок участі у міжцерковному спілкуванні і міжправославних нарадах).
Загалом результати зіставлення документів дають змогу узагальнити, що українська православна церква, тепер під назвою "Святіша церква України":
- повністю вийшла з-під контролю РПЦ;
- істотно розширила обсяг своїх прав щодо організації власного внутрішнього життя;
- вийшла у самостійне буття на міжцерковному рівні і стала однією з частин світової православної церкви, чого раніше не було.
Джерело: aillarionov.livejournal.com